Возможен ли комбинированный расчет за товар, стоимость которого превышает 50 000 грн., платежной картой и наличными в одном расчетном документе?

Если стоимость реализованных товаров физическому лицу превышает 50000 грн, то такой расчет можно произвести в одном расчетном документе комбинированный наличными денежными средствами и платежной картой одновременно, при условии, что сумма наличных средств не будет превышать размера 50000 гривен включительно.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 21.01.2022 N 78/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення ТОВ щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно деяких норм щодо здійснення розрахунків готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами та застосування реєстраторів розрахункових операцій і в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Згідно із зверненням Підприємство здійснює реалізацію товарів через мережу магазинів безмитної торгівлі розташованих в міжнародних пунктах пропуску, реалізація товарів здійснюється виключно фізичними особами, які виїжджають за межі України, та звернулось за роз’ясненням із наступних питань:

Яким чином Підприємству здійснювати готівкові розрахунки з фізичними особами за одиницю товару, вартість якого перевищує 50000 грн.;

Чи можливо комбінований розрахунок за одиницю товару, в т.ч. товару, вартість одиниці якого перевищує 50000 грн., платіжною картою та готівковими коштами в одному розрахунковому документі.

Правовідносини у цій сфері регулюються Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон N 265) та Кодексом.

Законом N 265 визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та/або програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Статтею 3 Закону N 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб’єкти господарювання), фізичними особами визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 р. N 148 (далі - Положення N 148).

Відповідно до пп. 5 п. 3 Положення N 148 готівкові розрахунки/розрахунки готівкою - це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Пунктом 6 розділу ІІ Положення N 148 визначено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи / юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі - небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Крім того, п. 7 розділу ІІ Положення N 148 передбачено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі на суму, що перевищує 50000 гривень, проводяться через банки або небанківські установи шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Разом з тим, згідно зі ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року N 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон N 2346-III) визначено, що платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Платіжний термінал - це електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу (п. 1.32¹ ст. 1 Закону N 2346-III).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. N 22, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Розрахунок фізичної особи із суб’єктом господарювання за товари, надані послуги за допомогою платіжної картки через платіжний термінал, встановлений у закладі торгівлі/торгових послуг, що належить цьому суб’єкту господарювання, не буде вважатися готівковим розрахунком, та, як наслідок, готівкові обмеження при проведенні розрахунків фізичної особи із суб’єктом господарювання за допомогою платіжної картки через платіжний термінал не розповсюджуються на розрахунки таких фізичних осіб.

Враховуючи вищезазначене, як відповідь на питання 1 та 2 повідомляємо.

Якщо вартість реалізованих товарів фізичній особі перевищує 50000 грн, то такий розрахунок можливо провести у одному розрахунковому документі комбіновано готівковими коштами та платіжною картою одночасно, за умови, що сума готівкових коштів не перевищуватиме розміру 50000 гривень уключно.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.