Возмещение за пользование землей является налоговой разницей

Средства, уплаченные предприятием по решению суда в пользу местного совета, который обратился в суд с требованиями о возврате таким прел приятием денежных средств за пользование земельным участком без заключения договора аренды земли, является возмещением доходов, которые получило такое предприятие от использования такого земучастка без достаточного правового основания, которое в свою очередь является компенсацией неполученного дохода соответствующей территориальной общиной, которую представляет соответствующий орган местного самоуправления.

В этой связи, предприятие увеличивает финрезультат налогового (отчетного) периода на сумму таких выплат.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА

Індивідуальна податкова консультація

від 26.11.2020 р. № 4849/ІПК/99-00-05-05-02-06.

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань коригування фінансового результату до оподаткування на суму виплат у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави та, керуючись  ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

Згідно із зверненням підприємство, що є платником податку на прибуток, на підставі рішення суду та ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) здійснило виплату коштів на користь місцевої ради у зв’язку з користуванням землею без укладення договору оренди землі. 

Заявник запитує, чи необхідно збільшувати фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму таких коштів, сплачених на користь органу місцевого самоврядування за рішенням суду.

Окремий вид зобов’язань у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави встановлено Главою 83 ЦКУ.    

Так, відповідно до частини першої ст. 1212 ЦКУ особа, яка набула  майно або  зберегла  його у себе за рахунок іншої особи  (потерпілого)  без  достатньої 
правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна (частина перша ст. 1214 ЦКУ).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі абз. першого  п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу. 

Підпунктом 140.5.11п. 140.11 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Виходячи з умов запиту, вбачається, що кошти, сплачені підприємством за рішенням суду на користь місцевої ради, яка звернулася до суду з вимогами про повернення таким підприємством-відповідачем несплачених ним грошових коштів за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди землі, є відшкодуванням доходів, які одержало таке підприємство від використання такої земельної ділянки без достатньої правової підстави, що в свою чергу є компенсацією неодержаного доходу відповідною територіальною громадою, яку представляє відповідний орган місцевого самоврядування.

Отже, якщо підприємство-платник податку на прибуток підприємств за рішенням суду здійснює виплату коштів у зв’язку з користуванням земельною ділянкою без укладення договору оренди землі (без достатньої правової підстави) на користь органу місцевого самоврядування, що внесений до Реєстру неприбуткових установ та організацій, тобто не є платником податку на прибуток підприємств, то таке підприємство збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму таких виплат відповідно до п.п. 140.5.11 п. 140.11 ст. 140 Кодексу.

Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).