Включаются ли в доход сельхозпроизводителя суммы прощенного займа и проценты за пользование займом в иностранной валюте?

Сумма прощенного займа и процентов за пользование займом включаются в общую сумму дохода сельскохозяйственного товаропроизводителя в Расчете.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 01.07.21 р. № 2577/ІПК/99-00-18-04-03-06

Державна податкова служба України на запит Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо порядку відображення в розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва суми заборгованості по кредиту від нерезидента, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що має заборгованість перед нерезидентом за кредитом в іноземній валюті по основній сумі позики та по процентах за користування позикою. Наразі Товариством ведуться переговори з кредитором щодо прощення боргу як за основною сумою позики так і за сумою несплачених процентів.

Платник просить надати роз'яснення з наступних питань:

1. Чи включаються до розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва суми прощеної позикодавцем-нерезидентом основної суми позики та процентів за користування позикою в іноземній валюті?
2. Чи зменшиться частка сільськогосподарського товаровиробництва, що розраховується платниками єдиного податку четвертої групи, відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Кодексу, у разі віднесення до складу доходів підприємства суми прощеної позикодавцем-нерезидентом основної суми позики та процентів за користування позикою?
3. Яким податком та за якою ставкою оподатковуються доходи, отримані платником єдиного (четверта група) від прощення кредиторської заборгованості за позикою в іноземній валюті за основною сумою боргу та проценти?

Щодо першого та другого питань.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи, належать сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV Кодексу - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (підпункт 14.1.262 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі - Розрахунок) затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 N 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за N 510/20823.

Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290 (далі - П(С)БО 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно з пунктом 15 П(С)БО 15 визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість». Доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню.

Відповідно до пункту 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 N 20, якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Таким чином сума прощеної позики та процентів за користування позикою включаються до загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника у Розрахунку.

Оскільки частка сільськогосподарського товаровиробництва визначається шляхом співвідношення суми доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, до його скоригованого доходу, включення до складу доходу суми списаної позики вплине на розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Щодо третього питання.

Види податків та зборів, що сплачуються до державного та місцевих бюджетів визначено статтями 9 - 10 Кодексу. Розміри ставок податків та зборів передбачено нормами розділу III - XIV Кодексу.

Відповідно до пункту 297.1 статті 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою;

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

4) податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Слід зазначити, що необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з'ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Додатково повідомляємо, що підпунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).