Увеличение объема емкостей для хранения горючего - необходимо ли сообщать налоговикам

Согласно пп. 230.1.2 НКУ плательщики акцизного налога - распорядители акцизных складов обязаны зарегистрировать:

• все расположенные на акцизных складах резервуары, введенные в эксплуатацию, расходомеры-счетчики и уровнемеры-счетчики в разрезе акцизных складов - в Едином государственном реестре расходомеров-счетчиков и уровнемеров-счетчиков уровня горючего в резервуаре;
• все акцизные склады - в системе электронного администрирования реализации горючего и спирта этилового.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 09.09.2020 р. № 3786/ІПК/99-00-09-03-03-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула  звернення  Товариства опро надання індивідуальної податкової консультації і повідомляє наступне.

Товариство повідомляє, основним видом діяльності за КВЕД-2010 є 49.41 вантажний автомобільний транспорт, а також 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 77.39 надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н. в. і. у.

Враховуючи види діяльності Товариства, в рамках провадження звичайної господарської діяльності Товариство має необхідність зберігати пальне виключно для потреб власного споживання.

З 01.07.2019  розпочав свою дію ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» у новій редакції (далі - Закон), згідно з нормами якого суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального мали отримати відповідну ліцензію.

Закон не розмежовував з якою метою суб’єкти господарювання зберігають пальне, та не робив жодних виключень для підприємств, що здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання. Для всіх вимоги та процедура були однакові.

Товариство отримало  ліцензію на право зберігання пального № 15210414201900117 від 24.12.2019, за формою встановленою у листі ДФС від 30.05.2019 № 17014/7/99-99-12-01-01-17.

18.12.2019 до Закону було внесено зміни, зокрема зміни торкнулися ст. 15 Закону, яким встановлювалась можливість отримання ліцензії на право зберігання пального за більш  спрощеною процедурою для підприємств, які здійснюють зберігання пального виключно для потребвласного споживання.

Товариство зареєстроване платником акцизного податку тає розпорядником акцизного складу.

Товариство запитує:

• Чи має право Товариство, відповідно до абз. 5 п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, формувати дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці але не пізніше 23 години 59 хвилин останнього дня звітного календарного місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального у день, що наступає за таким останнім днем звітного календарного місяця, та подавати їх до центрального органу виконавчої влади, що  реалізує державну політику, не пізніше15 календарних днів, що настають за останнім днем звітного календарного місяця, зберігаючи пальне виключно для потреб власного споживання за чинною Ліцензією на право зберігання пального № 15210414201900117 від 24.12.2019?
• Чи зобов’язане Товариство анулювати чинну Ліцензію на право зберігання пального № 15210414201900117 від 24.12.2019та отримати нову Ліцензію на право зберігання пального, якщо Товариство здійснює зберігання пального виключно для потреб власного споживання та не здійснює операції із зберігання пального іншим особам?
• Чи має право Товариство здійснювати операції зі зберігання пального іншим особам за чинною Ліцензією № 15210414201900117 від 24.12.2019?
• Чи має Товариство  якимось чином повідомляти органи Державної податкової служби України у разі збільшення загального об’єму використовуваних Товариством ємностей для зберігання пального (у разі якщо Товариство орендуватиме або придбає додаткові ємності для зберігання пального)?

Щодо питання 1

Відповідно до абз. 5 п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Кодексу дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць формуються розпорядниками акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці, але не пізніше 23 години 59 хвилин останнього дня звітного календарного місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального у день, що настає за таким останнім днем звітного календарного місяця, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 15 календарних днів, що настають за останнім днем звітного календарного місяця.

Отже, Товариство має право подавати дані відповідно до абз. 5 п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, за умови використання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Щодо питання 2, 3 та 4.

Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481/95-ВР) визначає основні засади регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема пальним,а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України.

Згідно положень Закону № 481/95-ВР, зокрема передбачено:

• зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від іншихосіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування(стаття 1 Закону № 481/95-ВР);
• зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії, для отримання якої необхідно надати пакет документів, серед яких – документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єктзберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення (ст. 15 Закону № 481/95-ВР).

Суб'єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають.Такі суб'єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження (стаття 15  Закону №481/95-ВР).

Зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії (ч. 1 ст. 15 Закону№ 481/95-ВР).

Відповідно до частини другої статті 17 Закону№ 481/95-ВРдо суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі надання послуг із зберігання пального іншим суб'єктам господарювання та/або реалізація пального іншим особам на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої на підставі заяви виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки відповідно до статті 15 цього Закону, - 500000 гривень.

Отже, якщо Товариство отримало ліцензію на місце зберігання пального з наданням до контролюючого органу документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єктзберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення відповідно до ст. 15Закону№ 481/95-ВР, то таке Товариство має право  зберігати пальне, яке не реалізовується іншим особам і використовувати виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки та надавати послуги із зберігання пального іншим особам.

Чинним законодавством не передбачено інформування органи Державної податкової служби України у разі збільшення загального об’єму використовуваних Товариством ємностей для зберігання пального.

Додатково повідомляємо, що у разі збільшення загального об’єму використовуваних Товариством ємностей для зберігання пального необхідно мати всі дозвільні документи на зазначенні емності.

Відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.