• Быстрый поиск надежных решений
    и практической информации

Uteka

Я ищу...

Где искать:

расширенный поиск
Получите доступ к более 2 миллионов готовых решений, публикаций и обзоров
Оформить
подписку

Условия, при которых единщик сможет сдавать жилье в аренду

20.09.2019 113 0 0

Физлицо может оказывать собственную недвижимость в аренду, оставаясь при этом плательщиком единого налога по другим видам предпринимательской деятельности


ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У М. КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 13.09.2019 р. № 228/С/26-15-13-06-12/ІПК

Головне управління ДПС у м. Києві, як правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві, відповідно до статті 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), розглянуло Ваше звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо здійснення операції з надання об'єкта нерухомості в оренду фізичною особою, яка є підприємцем - платником єдиного податку другої групи, та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Правові основи укладання договорів та відносин, що виникають у ході здійснення орендних операцій, регулюються Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV, зі змінами та доповненнями (далі - ГКУ),  та Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, зі змінами та доповненнями, законами щодо оренди, іншими законодавчими та нормативними документами.

Згідно зі статтею 42 ГКУ підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом (стаття 44 ГКУ).

Умови перебування фізичних осіб - підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку, встановлені пунктом 291.4 статті 291 Кодексу.

Реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (пункт 299.1 статті 299 Кодексу).

Згідно з підпунктом 4 пункту 299.7 статті 299 Кодексу до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості щодо обраних фізичною особою - підприємцем першої та другої груп видів господарської діяльності.

Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (підпункт 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 293 Кодексу).

У пункті 291.5 статті 291 Кодексу визначені види діяльності та умови, при яких суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Нормами чинного податкового законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які не є суб'єктами господарювання.

Таким чином, фізична особа може надавати власне нерухоме майно в оренду, залишаючись при цьому платником єдиного податку за іншими видами підприємницької діяльності.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з підпунктом 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 Кодексу.

Порядок оподаткування доходів фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду) визначено пунктом 170.1 статті 170 Кодексу, згідно з підпунктом 170.1.2 якого податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Кодексу (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Згідно з підпунктом 170.1.5 пункту 170.1 статті 170 Кодексу, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець.

Відповідно до підпункту 170.1.4 пункту 170.1 статті 170 Кодексу доходи, зазначені, зокрема, у підпункті 170.1.2 пункту 170.1 статті 170 Кодексу оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 відсотків, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.

Також доходи, визначені у статті 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (підпункт 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

При цьому особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, визначення якого наведено у підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду (підпункт «а» та «б» пункту 176.2 статті 176 Кодексу).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі - Податковий розрахунок за формою № 1ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (далі - Порядок № 4).

Відповідно до пункту 2.1 розділу II Порядку № 4 Податковий розрахунок за формою № 1ДФ подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.

Отже, податковим звітним періодом щодо подання до контролюючого органу Податкового розрахунку за формою № 1ДФ є квартал. Податковий розрахунок за формою № 1ДФ податковим агентом не подається у разі, якщо в звітному періоді не здійснювалось нарахування та виплата доходів платнику податку (фізичній особі) та відповідно не перераховувався податок на доходи фізичних осіб і військовий збір.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Комментарии к материалу

Лучшие материалы