Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Подписаться

Списание «дебиторки»

28.02.2020 233 0 0

В случае списания дебиторской задолженности, соответствует/не соответствует признакам, установленным пп. 14.1.11 ст. 14 НКУ, по которой не создан резерв сомнительных долгов, финансовый результат до налогообложения по пп. 139.2.1 ст. 139 НКУ подлежит увеличению на сумму списанной задолженности.

При этом уменьшение финансового результата по пп. 139.2.2 ст. 139 НКУ осуществляется только на сумму дебиторской задолженности, соответствует признакам пп. 14.1.11 ст. 14 НКУ, действующим на дату ее списания, независимо от того, создан резерв сомнительных долгов по такой задолженности.


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 12.02.2020 р. № 564/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування податком на прибуток поворотної фінансової допомоги та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток згідно з пп. 134.1.1 п. 1.34.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межоми, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансогого результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниць для коригування фінансового результату до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток за операціями з надання платником податку на прибуток поворотної фінансової допомоги Кодексом не передбачено. Отже такі операції відображаються у бухгалтерському обліку за встановленими правилами згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.

При цьому, у разі наявності дебіторської заборгованості, щодо якої існує невпевненість її погашення платником, платник формує резерв сумнівних боргів, за яким виникають різниці, визначені п. 139.2 ст. 139 Кодексу.

Так, відповідно до пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

  • на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
  • на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Згідно з пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

  • на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
  • на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Таким чином, у разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає/не відповідає ознакам, встановленим пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу підлягає збільшенню на суму списаної заборгованості.

При цьому зменшення фінансового результату відповідно до пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу здійснюється лише на суму дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, чинним на дату її списання, незалежно від того, чи створено резерв сумнівних боргів за такою заборгованістю.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.

Комментарии к материалу

Лучшие материалы