• Быстрый поиск надежных решений
    и практической информации

Uteka

Я ищу...

Где искать:

расширенный поиск
Получите доступ к более 2 миллионов готовых решений, публикаций и обзоров
Оформить
подписку

Противоречия в налоговом кодексе относительно сроков: что разъясняет ГФС

19.07.2019 240 0 0

После внесения в Налоговый кодекс (далее – НК) с 01.01.19 г. изменений, предусмотренных Законом от 23.11.18 г. № 2628-VIII, Кодекс стал содержать нормы, которые не согласуются между собой. Судите сами:

  • с одной стороны, п. 57.3 НК предусматривает, что доначисленная органом ГФС сумма денежного обязательства должна быть уплачена в течение 10 календарных дней, следующих за днем получения налогового уведомления-решения (далее – НУР), если только налогоплательщик не начинает процедуру обжалования;
  • с другой стороны, согласно п. 56.3 НК, срок на административное обжалование НУР составляет  10 рабочих дней, и если жалоба подана с соблюдением этого срока, то на период обжалования доначисленная сумма считается несогласованной, а требования об уплате этой суммы – налогоплательщику не направляются (п. 56.15 НК).  

Вот и получается, что если жалобу подать на десятый рабочий день, то ясно, что 10 календарных дней уже истекли и у налогоплательщика образовался налоговый долг.

Именно поэтому и был сделан запрос налогоплательщиком на получение ИНК по этому вопросу.  В Индивидуальной налоговой консультации от 05.06.19 г. № 2550/ІПК/20-40-10-05-06 ГФС делает  такой вывод: в рассмотренном случае в период со дня подачи жалобы на НУР и до дня получения ответа от ГФС по результатам ее рассмотрения доначисленные денежные обязательства считаются несогласованными. Для налогоплательщика это важно, так как в период, когда обязательства не согласованы, орган ГФС не вправе применять меры принудительного взыскания. 


ГУ ДФС У ХАРКIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 05.06.2019 р. № 2550/ІПК/20-40-10-05-06

До Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) надійшов запит на отримання індивідуальної податкової консультації на підставі ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

У зверненні обґрунтована необхідність в отриманні роз’яснень контролюючого органу з таких питань:

1) чи виникає податковий борг у разі, якщо платник податків починає процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення після пропущення строку на сплату грошового зобов’язання, визначеного в п. 57.3 ст. 57 ПК України (10 календарних днів), але без пропущення і в межах строку, який відводиться для подання скарги, визначеного в п. 56.3 ст. 56 ПК України (10 робочих днів);   

2) чи вважається грошове зобов’язання узгодженим у разі, якщо платник податків починає процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення після пропущення строку на сплату грошового зобов’язання, визначеного в п. 57.3 ст. 57 ПК України (10 календарних днів), але без пропущення і в межах строку, який відводиться для подання скарги, визначеного в п. 56.3 ст. 56 ПК України (10 робочих днів).

Офіційна правова позиція органу ДФС з даних питань зводиться до наступного.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 -54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зрбов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як слідує з положень п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

При цьому, згідно з п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Так, за приписами п. 56.2 ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ст. 56 ПК України).

Таким чином, у разі якщо платник податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, не забезпечить сплату суми грошового зобов'язання, то на наступний після цього дня календарний день така сума набуде статусу податкового боргу.

В той же час, в п. 56.15 ст. 56 ПК України закріплено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Пунктом 56.17 ст. 56 ПК України передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Отже, з дня подання платником податків скарги на податкове повідомлення-рішення до дня отримання ним рішення Державної фіскальної служби України за результатами її розгляду сума грошового зобов’язання, визначена у такому рішенні, вважається неузгодженою.

Одночасно ГУ ДФС у Харківській області зауважує, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПК України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Крім того, не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована (п. 53.1 ст. 53 ПК України).

Комментарии к материалу

Лучшие материалы