Признание предприятия банкротом не отменяет регистрацию плательщика НДС

Как инициировать процедуру банкротства в отношении должника
Присоединение к процедуре банкротства

Аннулировать регистрацию плательщиком НДС налоговики могут при наличии, в частности, таких подтверждающих документов (сведений):

• решения суда о ликвидации предприятия-банкрота,
• уведомления госрегистратора,
• сведения из ЕГР о внесении записи о прекращении банкрота.

Такого основания для аннулирования регистрации плательщика НДС, как принятия хозяйственным судом постановления о признании предприятия-должника банкротом и открытия ликвидационной процедуры, не предусмотрено.

Поэтому с момента открытия ликвидационной процедуры и до ее завершения предприятие-должник остается плательщиком НДС.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 13.11.2018 р. № 4803/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про порядок оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку застосування положень чинного законодавства при здійсненні процедури анулювання реєстрації ПДВ платника - банкрута та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання реєстрації платника регулюється статтями 180 - 184 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (далі - Положення).

Пунктом 184.1 статті 184 розділу V ПКУ встановлено, що реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації як платника податку такій особі, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у випадках, визначених у підпунктах «а» -«з» пункту 184.1 статті 184 розділу V ПКУ.

Відповідно підпункту «д» пункту 184.1 статті 184 розділу V ПКУ юридична особа втрачає статус платника ПДВ у разі винесення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Таким документом є, зокрема, ухвала суду про ліквідацію юридичної особи - банкрута, повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення банкрута (підстава - підпункт «д» пункту 184.1 статті 184 розділу V ПКУ).

Пунктом 46.1 статті 46 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон № 2343) визначено, що господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та члену комітету кредиторів, яка виноситься у випадку, якщо за результатами ліквідаційної процедури не залишилось майна (пункт 46.2 статті 46 Закону № 2343).

При цьому, пунктом 184.1 статті 184 розділу V ПКУ не передбачено такої підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ як прийняття господарським судом постанови про визнання боржника - юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи вищенаведене, від моменту відкриття ліквідаційної процедури і до її завершення боржник, який зареєстрований в якості платника ПДВ, залишається платником цього податку, у зв'язку з чим на нього поширюються правила оподаткування, визначені розділом V ПКУ щодо нараховування та сплати ПДВ.

Разом з цим повідомляємо, що інформації, викладеної у зверненні, недостатньо для надання вичерпної індивідуальної податкової консультації з порушених питань, а тому у разі необхідності пропонуємо повторно звернутися до контролюючого органу із наданням детального опису здійснюваних операцій та копій документів, що стосуються таких операцій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.