Получение инвестиций и НДС

При получении инвестиций в форме денежных средств, строительных материалов, оборудования по инвестиционному договору на строительство спортивно-оздоровительного комплекса, по которому в дальнейшем инвестор получает часть объекта строительства, по мнению фискалов, следует действовать следующим образом:

• на дату получения плательщиком НДС денежных средств от заказчика (инвестора) в качестве оплаты стоимости части объекта он должен определить налоговые обязательства по НДС и составить НН на заказчика (плательщика НДС) и зарегистрировать ее в ЕРНН;
• также получатель инвестиций должен определить налоговые обязательства по НДС и составить НН на заказчика (плательщика НДС) и зарегистрировать ее ЕРНН на дату фактической поставки (передачи) заказчику части новопостроенного объекта, стоимость которой не была оплачена денежными средствами;
• по операции заказчика (плательщика НДС) по поставке товаров (в т.ч. строительных материалов, оборудования) получателю (плательщику НДС), в т.ч. для целей строительства спортивно-оздоровительного комплекса, такой заказчик должен определить налоговые обязательства по НДС и составить соответствующую НН на «проинвестированного» плательщика НДС, которая после ее регистрации в ЕРНН будет основанием для получателя инвестиций на включение указанных в ней сумм НДС в состав налогового кредита.

ДПС України

Індивідуальна податкова консультація

від 10.11.2020 р. № 4637/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ у разі отримання інвестицій у формі грошових коштів, будівельних матеріалів, устаткування згідно з укладеним інвестиційним договором та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє. 

Як зазначено у зверненні, Товариство на підставі укладеного договору про інвестування отримує від інвестора інвестиції у формі грошових коштів, будівельних матеріалів та устаткування у будівництво спортивно-оздоровчого комплексу. Після завершення будівництва спортивно-оздоровчого комплексу інвестор отримує частину об’єкта будівництва, а саме 1000 кв. м. такого комплексу. 
Інвестиційна діяльність на території України здійснюється відповідно до вимог Закону України від 18 вересня 1991 року № 1560-XII «Про інвестиційну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1560).

Відповідно до статті 1 Закону № 1560 інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект.

Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права (стаття 4 Закону № 1560).

Суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави (частина перша статті 5 Закону № 1560) Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.

Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України (частина п’ята статті 7 Закону № 1560).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. 

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: 

• дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; 
• дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. 

Пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

• придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
• ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо, що на дату отримання Товариством (платником ПДВ) грошових коштів від замовника (інвестора) як оплати вартості частини об’єкта нерухомого майна (спортивно-оздоровчого комплексу), Товариство (платник ПДВ) зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на замовника (платника ПДВ) і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни. 

Також Товариство (платник ПДВ) зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на замовника (платника ПДВ) і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни на дату фактичного постачання (передачі) Товариством (платником ПДВ) замовнику (платнику ПДВ) частини новозбудованого об’єкта нерухомого майна (спортивно-оздоровчому комплексі), вартість якої не була оплачена (грошовими коштами).

За операцією замовника (платника ПДВ) з постачання товарів (у тому числі будівельних матеріалів, устаткування) Товариству (платнику ПДВ), у тому числі для цілей будівництва спортивно-оздоровчого комплексу, такий замовник (платник ПДВ) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на Товариство (платника ПДВ). Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для Товариства (платника ПДВ) на включення зазначених у ній сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).