Получение частичной предоплаты за товары различной номенклатуры: как составить НН

В этой ситуации на дату получения предоплаты поставщик обязан составить налоговую накладную на всю сумму такой предоплаты, в которой определить номенклатуру товаров в соответствии с условиями договора.

В дальнейшем на дату отгрузки товара 2 поставщик должен составить налоговую накладную на разницу между фактическим количеством/стоимостью такого поставленного товара и количеством (стоимостью) такого товара, которое отражено в первой налоговой накладной (на которое было совершено предоплату).

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 26.04.2019 р. № 1879/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку складання податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, покупцем - платником ПДВ було здійснено часткову попередню оплату постачальнику за договором, який передбачає постачання двох найменувань (номенклатури) товару, без конкретизації номенклатури, за якою здійснюється оплата.

Постачальником на дату отримання такої попередньої оплати була складена податкова накладна (далі - ПН 1) на обидві номенклатури товарів, передбачені договором (з них на одну (товар 1)- на всю кількість товару, передбачену договором, на другу (товар 2) - на частину такої кількості). Надалі постачальником було поставлено товар 2 у повному обсязі, передбаченому договором, та складено податкову накладну на різницю між кількістю відвантаженого товару 2 та кількістю товару 2, відображеною у ПН 1).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткувань я платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістр в бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункт 44.1 статті 44 ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої -дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).

При цьому у paзі часткової попередньої оплати товарів різної номенклатури платники податку (контрагенти за операцією) самостійно на підставі договорів та первинних (бухгалтерських) документів визначають, за який товар в межах договору здійснюється така попередня оплата.

Врегулювання питань господарських правовідносин між суб’єктами господарювання не належить до сфери компетенції Державної фіскальної служби України.

Таким чином, у ситуації, описаній у зверненні, на дату отримання попередньої оплати постачальник зобов’язаний скласти податкову накладну на усю суму такої попередньої оплати, в якій визначити номенклатуру товарів у відповідності з умовами договору.

Надалі на дату відвантаження товару 2 постачальник повинен скласти податкову накладну на різницю між фактичною кількістю/вартістю такого поставленого товару та кількістю (вартістю) такого товару, яка відображена у ПН 1 (на яку було здійснено попередню оплату).

Щодо складання розрахунків коригування до податкових накладних повідомляємо, що порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту врегульовано статтею 192 ПКУ.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Загальні роз’яснення щодо порядку складання розрахунків коригування до податкових накладних, у тому числі зайво складених на операцію з постачання товарів/послуг, надано у листах ДФС від 27.11.2018 №36942/7/95-99-15-03-02-17 та від 22.06.2018 № 18983/7/99-99-15-03-02-17, які платних податку може використовувати у своїй діяльності.

Зазначені листи розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Законодавство > Податкове законодавство > Листи» за адресами відповідно:
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podat... та http ://sfs. gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72940.html.

При цьому згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.