Переоценка финансовых инструментов: влияет ли на финрезультат

Что нужно знать о финансовых инструментах

Нормами НКУ предусмотрена корректировка финансового результата до налогообложения налогом на прибыль предприятий по операциям с переоценки долевых инструментов, переклассифицированных в финансовые обязательства в соответствии с национальными ПБУ или МСФО, в порядке, установленном пп. 140.4.3 п. 140.4 и пп. 140.5.8 п. 140.5 ст. 140 НКУ, и по операциям по переоценке ценных бумаг в соответствии с абзацем третьим п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 НКУ.

Операции по переоценке других финансовых инструментов, в частности деривативов, в том числе форвардных контрактов, осуществляются по правилам бухгалтерского учета при определении финансового результата до налогообложения.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 16.01.2019 р. № 171/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми переоцінки фінансових інструментів та, зокрема, форвардних контрактів (крім інструментів власного капіталу) і, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дериватив - це документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Порядок випуску та обігу деривативів установлюється законодавством.

До деривативів належить, зокрема, форвардний контракт - цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов'язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором. Форвардний контракт виконується шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу (абз. перший п.п. 14.1.45.3 п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п.п. 140.4.3 п. 140.4 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму уцінки, врахованої у фінансовому результаті до оподаткування у поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов'язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму відсотків та дооцінки, врахованих у фінансовому результаті до оподаткування у поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов'язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 140.5.8 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Відповідно до абз. третього п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму від'ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Однак, згідно з п.п. 3 п.п. 141.2.6 п. 141.2 ст. 141 Кодексу положення пункту 141.2 ст. 141 Кодексу з визначення різниць за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів не поширюються на операції з деривативами.

Отже, нормами Кодексу передбачено коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств за операціями з переоцінки інструментів власного капіталу, перекласифікованих у фінансові зобов'язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у порядку, встановленому п.п. 140.4.3 п. 140.4 та п.п. 140.5.8 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, та за операціями з переоцінки цінних паперів відповідно до абз. третього п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Кодексу .

Операції з переоцінки інших фінансових інструментів, зокрема, деривативів, у тому числі форвардних контрактів, здійснюються за правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, (част. друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).