Перевозка алкогольных напитков автомобильным транспортом в пределах Украины осуществляется при условии наличия оформленной надлежащим образом соответствующей товарно-транспортной накладной установленного образца формы № 1-ТН/алкогольные напитки.

В любом случае, отсутствие или неправильное оформление соответствующих первичных документов, подтверждающих движение товарно-материальных ценностей, является нарушением установленного порядка ведения бухгалтерского учета.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.07.2020 р. № 2927/ІПК/99-00-09-03-03-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство зазначає, що у практичній діяльності підприємства, враховуючи значний документооборот та помилки персоналу, іноді трапляються випадки неповного заповнення товарно-транспортних накладних при внутрішньому переміщенні алкогольних напоїв із складу в магазин в межах території України.

 Перевезення товару здійснюється третьою особою за договором надання транспортних послуг.

Одночасно всі первинні документи на придбання товару та товарно-транспортні накладні на перевезення від постачальника підприємство має у повному обсязі та з усіма реквізитами.

Враховуючи зазначене, Товариство запитує, чи є підстави для застосування до Товариства фінансових санкцій чи донарахування податкових зобов’язань у випадку неповного заповнення/відсутності товарно-транспортної накладної при внутрішньому переміщенні алкогольних напоїв, враховуючи вищезазначені обставини?

Порядок застосування та оформлення товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв (№ 1-ТН /алкогольні напої/) (далі - ТТН № 1 -ТН/алкогольні напої/) для перевезення алкогольних напоїв автомобільним транспортом встановлений Інструкцією про застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28 квітня 2005 року № 154, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28 липня 2005 року за № 817/11097 (далі - Інструкція № 154).

Згідно з п. 1,4 глави 1 Інструкції № 154 перевезення алкогольних напоїв автомобільним транспортом у межах України здійснюється за умови наявності оформленої належним чином відповідної товарно-транспортної накладної встановленого зразка форми № 1-ТН/алкогольні напої/.

ТТН № 1-ТН/алкогольні напої/ є підставою для списання продукції у відправника та оприбуткування її у одержувача (п. 1.6 Інструкції № 154).

Відповідно до частини другої ст. З Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, тобто документи, які містять відомості про господарську операцію (частина перша ст. 9 Закону № 996).

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать накладні та товарно-транспортні накладні.

Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.

Таким чином, відсутність або неправильне оформлення відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Керуючись нормами чинного законодавства України, суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Разом з цим, у зверненні Товариства недостатньо інформації для надання однозначної відповіді щодо застосування санкцій за порушення порядку оформлення/відсутності ТТН № 1-ТН/алкогольні напої/ при внутрішньому переміщенні алкогольної продукції.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.