Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Разделы:
Подразделы:
Подразделы:
Подразделы:

Определяем минимальную базу обложения НДС при реализации сельхозпродукции

18.09.2018


Реализация сельскохозяйственной продукции осуществляется по цене не ниже обычных цен, которые соответствуют биржевым ценам на зерновые культуры на дату реализации продукции, согласно п. 188.1 НКУ.


ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 11.09.2018 р. №3923/ІПК/04-36-12-01-16

Про визначення бази оподаткування ПДВ по операціях з постачання сільськогосподарської продукції (пшениці) в частині застосування ціни реалізації

Головне управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області розглянуло запит Підприємства щодо визначення бази оподаткування ПДВ по операціях з постачання сільськогосподарської продукції (пшениці) в частині застосування ціни реалізації, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПКУ) повідомляє наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання (стаття 36 розділу I ПКУ) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 ПКУ розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Згідно з підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Відповідно до підпункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (пункт 5.3 статті 5 розділу I ПКУ).

Згідно зі статтею 632 глави 52 розділу II Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно з пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005 №790, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.12.2005 за N 1456/11736 (далі - П(С)БО 30 «Біологічні активи») сільськогосподарська продукція - актив, одержаний в результаті відокремлення від біологічного активу, призначений для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Пунктом 12 П(С)БО 30 «Біологічні активи» визначено, що сільськогосподарська продукція при її первісному визнанні оцінюється за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу або за виробничою собівартістю відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 за № 27/4248. Первісне визнання сільськогосподарської продукції відображається у тому звітному періоді, у якому вона відокремлена від біологічного активу.

Сільськогосподарську продукцію після її первісного визнання оцінюють та відображають відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20 жовтня 1999 року №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 за № 751/4044.

При цьому, згідно з пунктом 13 П(С)БО 30 «Біологічні активи» визначення справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції ґрунтується на цінах активного ринку.

Враховуючи вищенаведене, реалізація сільськогосподарської продукції здійснюється за ціною не нижче звичайних цін, які відповідають біржовим цінам на зернові культури на дату реалізації продукції, згідно пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.

Комментарии к материалу
Популярное
13.05.2025
Топ-20 новостей прошлой недели
Самые интересные новости минувшей недели Госстат планирует прекратить ЕГРПОУ: начато обсуждение Внесены изменения в Порядок проведения призыва граждан на военную службу во время мобилизации ГНС отвечает на актуальные вопросы налогоплательщиков: письмо от 02.05.2025 Работникам планируют предостави...
27.02.2025
Хранение и использование горючего на предприятии в 2025 году: учет, налоги и документальное оформление
Марафон-2025: главные бухгалтерские акценты года У субъектов хозяйствования, использующих в своей деятельности транспортные средства, другие машины и механизмы, потребляющие топливо, постоянно возникают вопросы, связанные с учетом и документальным оформлением операций с таким горючим, а также с изме...
14.02.2025
Изменения в законодательстве с 10 по 14 февраля 2025 года
Кабмин утвердил изменения к Порядку предоставления ежегодного основного отпуска продолжительностью до 56 календарных дней Внесены изменения в постановление КМУ от 14.04.1997 № 346 «Об утверждении Порядка предоставления ежегодного основного отпуска продолжительностью до 56 календарных дней рук...
Новое
13.05.2025
Срочные трудовые договоры и когда они заключаются
Трудовой договор может быть: 1) бессрочным, заключаемым на неопределенный срок; 2) на определенный срок, установленный по согласованию сторон; 3) заключающимся на время выполнения определенной работы. Эти нормы ст. 23 КЗоТ разъяснили должностные лица управления инспекционной деятельности в ...
13.05.2025
Как бизнесу защитить себя в хозяйственном суде
В случае невозможности решить вопрос в досудебном порядке стороны могут обратиться в хозяйственный суд. Обращение в хозяйственный суд – это важный инструмент защиты нарушенных прав и интересов субъектов хозяйствования. Однако, прежде чем подать иск, стороны должны оценить возможность досудебно...
13.05.2025
Что делать в случае увольнения совместителя с основного места работы
Работника целесообразно уволить с должности по совместительству, а затем принять на основное место работы по новому трудовому договору, учитывая требования ст. 24 КЗоТ. В соответствии с требованиями ст. 1021 КЗоТ совместительством считается выполнение работником, кроме основной, иной оплачиваемой ра...
Лучшие материалы