Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Подписаться

Обязан ли ФЛП-«общесистемщик» вести бухгалтерский учет

09.09.2019 495 0 1

Основанием для учета доходов, расходов и других показателей, связанных с определением объектов налогообложения и / или налоговых обязательств, являются первичные документы, фиксирующие факты осуществления хозяйственных операций. Первичные документы должны быть составлены во время осуществления хозяйственной операции, а если это невозможно - непосредственно после ее окончания.


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 19.08.2019 р. № 3864/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула Ваше звернення щодо ведення бухгалтерського обліку фізичною особою - підприємцем, та в межах компетенції повідомляє таке.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування встановлено ст. 177 ПКУ.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначено п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

Форма Книги та порядок її ведення, що ведуть фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування, затверджена наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 (далі - Порядок).

Водночас п.п. 5 п. 6 Порядку встановлено, що документами, які підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов’язані з отриманим доходом, можуть бути платіжні доручення, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують акт оплати товарів, робіт, послуг.

Крім цього згідно з п. 44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Законодавчі вимоги щодо порядку оформлення первинних облікових документів визначені Законом України 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996).

Згідно з абзацом одинадцятим ст. 1 Закону № 996 первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами першою та другою ст. 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми);

дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи викладене вище, підставою для обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Також повідомляємо, що відповідно ст. 55 розділу II Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 124 розділу VIII Конституції України визначено що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Таким чином, вирішення спірних питань між суб’єктами господарювання можливе в судовому порядку.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Комментарии к материалу

Лучшие материалы