О начислении единого взноса работнику - лицу с инвалидностью

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.01.2018 р. № 183/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Щодо нарахування єдиного внеску працівнику - особі з інвалідністю

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення щодо застосування окремих норм чинного законодавства та повідомляє, що відповідь надається з урахування фактичних обставин, викладених у зверненні.

Відповідно до абзацу сьомому п. 1 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), та які виплачують у т.ч. допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами для осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.

Базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (п. 1 та п. 4 частини першої ст.7 Закону N 2464).

Згідно із частиною п'ятою ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону N 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Крім того, єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 відс. бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів (частина тринадцята ст. 8 Закону N 2464).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону N 2464).

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п'ятою ст. 10 Закону N 2464, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина четверта ст. 9 Закону N 2464).

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. N 449 (далі - Інструкція).

Нарахування єдиного внеску за осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється за кожен місяць окремо. Сплата єдиного внеску за осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється з усієї суми нарахованої допомоги в місяці, у якому були здійснені нарахування (пп. 1 п. 3 розділу IV Інструкції).

Отже, роботодавець у місяці нарахування допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами може нараховувати єдиний внесок у розмірі 22 відсотків лише на суму такої допомоги якщо база нарахування єдиного внеску за майбутні періоди остаточно не відома. Якщо ж загальна база для нарахування єдиного внеску роботодавцю відома і вона не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Крім того, підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки до акту огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

Нарахування єдиного внеску працівнику - особі з інвалідністю здійснюється з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання завіреної копії довідки до акту огляду в медико-соціальній експертній комісії, та закінчується датою припинення інвалідності (п. 7 розділу III Інструкції).

Враховуючи вищенаведене у разі якщо працівник надає роботодавцю у місяці встановлення йому інвалідності листок непрацездатності за минулі періоди роботодавець нараховує єдиний внесок за такі періоди у розмірі 8,41 відсотка. Якщо працівник надає роботодавцю у місяці нарахування, в якому скасована інвалідність, листок непрацездатності за минулі періоди роботодавець нараховує єдиний внесок у розмірі 22 відсотка.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.