Может ли туроператор уплачивать туристический сбор вместо туристов?

Право юридических лиц (туроператоров, турагентов) платить туристический сбор вместо туристов (плательщиков сбора) НКУ не ограничивается, но на момент размещения туриста в месте проживания (ночевки) должна быть осуществлена оплата сбора и имеющийся документ, подтверждающий такую уплату от имени туриста как плательщика туристического сбора. Форма уплаты туристического сбора НКУ не регулируется

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 31.03.2020 р. № 1332/6/99-00-04-03-03-06/ІПК

Державна податкова служба України на звернення Товариства, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що згідно з агентським договором з готелем надає посередницькі послуги замовнику з розміщення фізичних осіб у готелі.

Товариство не є платником туристичного збору (далі - Збір) та податковим агентом.

Товариство просить надати податкову консультацію з питань, (1) чи має воно право перераховувати готелю Збір та зазначати у рахунках на оплату посередницьких послуг та у актах наданих послуг суми Збору окремим рядком; (2) яка база оподаткування ПДВ при здійсненні турагентської діяльності, чи здійснюється формування податкового кредиту на підставі ст. 198 Кодексу.

1. Згідно з п.п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Кодексу платники Збору сплачують суму Збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють Збір за ставками, у місцях справляння Збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі - Рада). В свою чергу, розміщення платника Збору у місцях проживання (ночівлі) здійснюється виключно за наявності у штатника збору документа, що підтверджує сплату ним Збору, та рішення відповідної Ради (п.п. 268.6.2 п. 268.6 ст. 268 Кодексу).

Отже, сплата платником Збору здійснюється безпосередньо пер зд розміщенням у місцях проживання (ночівлі).

Відповідно до п.п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Кодексу платниками Збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення Ради, про встановлення Збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу.

У податкового агента (готеля) як суб’єкта ведення бухгалтерського обліку та нарахування податкових зобов’язань зі Збору, зважаючи на норму п. 44.1 ст. 14 Кодексу, має бути підтверджуючий первинний документ, який містить відомості про господарську операцію щодо сплати цьому податковому агенту (готелю) певної суми коштів платником Збору.

Право юридичних осіб (туроператорів, турагентів) сплачувати Збір замість туристів (платників Збору) Кодексом не обмежується, але на момент розміщення туриста у місці проживання (ночівлі) має бути здійснена оплата Збору та наявний документ, що підтверджує таку сплату від імені туриста як платника Збору.

Форма сплати Збору Кодексом не регулюється.

Сплата Збору туристом (платником Збору) податковому агенту (готелю) або турагенту здійснюється в межах взаємовідносин, що регулюються Цивільним кодексом України.

Порядок оформлення рахунків на оплату посередницьких послуг та актів наданих послуг, а також надання платнику Збору документів на підтвердження сплати ним Збору Кодексом не регулюється.

2. Порядок оподаткування ПДВ туроператорської та турагенської діяльності та порядок формування податкового кредиту при здійсненні такої діяльності визначено ст. 207 Кодексу.

Відповідно до п. 207.1 ст. 207 Кодексу туристичний продукт, як комплекс туристичних послуг, з метою оподаткування ПДВ розг лядається як єдина послуга.

Згідно з п. 207.5 ст. 207 Кодексу базою оподаткування для операцій, яті здійснюються туристичним агентом, є винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг і а користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичного продукту (туристичної послуги).

До бази оподаткування ПДВ, визначеної згідно з п.п. 207.2 - 207.5 ст. 207 Кодексу, застосовується ставка податку, визначена у п.п. «а» п. 193.1 ст. 153 Кодексу, у розмірі 20 відс. від бази оподаткування.

Отже, за операціями з постачання туристичних послуг, які здійснюються туристичним агентом, нараховується ПДВ у розмірі 20 відс. від бази оподаткування, якою відповідно до п. 207.5 ст. 207 Кодексу є винагорода, яка сплачується такому агенту туристичним оператором та/або іншим постачальником послугу та сума такого податку додається до бази оподаткування, а не вираховується з неї.

Відповідно до п. 207.6 ст. 207 Кодексу суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), не відносяться до податкового кредиту та не включаються до бази оподаткування туристичного оператора.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

• придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, основних засобів, у тому числі Інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
• ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

При цьому нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/нослуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиної лу реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях.

Таким чином, загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, незалежно від того, для використання в яких операціях придбані такі товари/послуги, та подальше нарахування податкових зобов’язані відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу у разі придбання товарів/послуг для використання в операціях, які не підлягають оподаткуванню (звільнені від оподаткування, не є об’єктом оподаткування).

Такий порядок формування податкового кредиту запроваджено з метою правильного обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН (далі - реєстраційна сума), оскільки система електронного адміністрування ПДВ не передбачає автоматичного виключення із реєстраційної суми окремих сум ПДВ.

Враховуючи зазначене, при здійсненні платником податку туроператорської та турагенської діяльності формування податкового кредиту здійснюється у загальновстановленому порядку, визначеному ст. 198 Кодексу, який передбачає включення усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, які використовуються для надання туристичних послуг (туристичного продукту), до складу податкового кредиту та подальше нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Кодексу.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно плотником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).