Может ли налогоплательщик присутствовать во время камеральной проверки: позиция ГНС

Камеральная проверка своевременности уплаты согласованной суммы налогового (денежного) обязательства проводится исключительно на основании данных, что хранятся (обрабатываются) в соответствующих информационных базах контролирующего органа ГНС.

Причем согласие налогоплательщика на проверку и его присутствие во время проведения камеральной проверки не обязательно.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 23.06.2020 р. № 2540/6/99-00-04-01-03-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення підприємства щодо порядку проведення і оформлення результатів камеральних перевірок та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як викладено у зверненні, контролюючим органом проведено камеральну перевірку платника податків з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

Під час проведення зазначеної перевірки представники підприємства не були присутні.

Заявник просить надати роз’яснення щодо права платника податків бути присутнім під час проведення камеральних перевірок, надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, щодо нормативного документу, яким затверджено форму акту про камеральну перевірку та щодо можливості складання такого акту в довільній формі.

Щодо права платників податків бути присутніми під час проведення камеральних перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок

Статтею 19-1 Кодексу визначено перелік функцій контролюючих органів, в тому числі функції проведення перевірок.

Пунктом 75,1 статті 75 Кодексу передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 Кодексу.
Згідно з пунктом 76.1 статті 76 Кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.    

Таким чином, камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу ДПС.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Абзацами першим та другим пункту 76.3 статті 76 Кодексу визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу.    

Пунктом 86.2 статті 86 Кодексу передбачено, що у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.    

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Платник (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 Кодексу (пункт 86.7 статті Кодексу).

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 Кодексу, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду.

Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов’язковою.

Такі заперечення є невід’ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).
Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Щодо нормативного документу, яким затверджено форму акту про результати камеральної перевірки

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 Кодексу (пункт 76.2 статті 76 Кодексу).

Кодексом не передбачена вимога складання акту камеральної перевірки за формою, що має бути затверджена нормативно-правовим актом.

Зразки форм актів про результати камеральної перевірки наведені у додатку 2 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок Податкової декларації про майновий стан і доходи та Податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165, зі змінами та доповненнями (далі - методичні рекомендації № 165).

Абзацом другим пункту 1.1 Розділу І методичних рекомендацій № 165 визначено, що методичні рекомендації є актом рекомендованого, роз’яснювального, інформаційного характеру.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.