Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Разделы:
Подразделы:
Подразделы:
Подразделы:

Ликвидация банка продолжается более 3 лет: можно ли включить в налоговые расходы сумму денег, зависших в этом банке?

08.11.2019

У предприятия – плательщика налога на прибыль остались деньги на текущем счете в банке, ликвидация которого началась в июле 2016 года и продолжается до сих пор. 

Отметим, что еще в периоде начала ликвидационной процедуры предприятие должно было признать сумму зависших денежных средств дебиторской задолженностью банка. Причем задолженностью сомнительной. Ведь вряд ли предприятие было уверено в том, что деньги ему вернут. То есть предприятие должно было сделать в учете проводку:

  • Дт 377 «Расчеты с другими кредиторами» – Кт 311 «Текущие счета в национальной валюте». 

При этом на сумму задолженности можно было создать резерв сомнительных долгов (далее – РСД) записью:

  • Дт 944 «Сомнительные и безнадежные долги» – Кт 38 «Резерв сомнительных долгов». 

В результате создания РСД сумма зависших в банке денег попала бы в бухучете в расходы отчетного периода. Правда, плательщики налога на прибыль, которые обязаны применять корректировки на разницы из разд. III Налогового кодекса (далее – НК), должны были в этом же периоде увеличить финрезультат на сумму созданного РСД согласно абзацу второму пп. 139.2.1 НК. То есть в налоговые расходы сумма задолженности все равно не попала бы. Если же предприятие не признавало задолженность сомнительной и не формировало на ее сумму РСД, тогда у него не было и соответствующих расходов в бухучете. 

С начала ликвидации банка прошло более трех лет. Можно ли предприятию сейчас списать задолженность банка с баланса и включить ее сумму в состав налоговых расходов как безнадежную?

Как следует из Индивидуальной налоговой консультации ГФС от 09.08.19 г. № 3714/ІПК/28-10-27-01-11 (далее – ИНК № 3714), в категорию «безнадежных» задолженность банка попадет только тогда, когда в ЕГР появится запись о госрегистрации прекращения банка как юрлица в связи с его ликвидацией. В таком случае деньги плательщика, которые находятся на текущем счете такого банка, могут быть признаны безнадежной задолженностью согласно пп. «з» пп. 14.1.11 НК. И если плательщик в этом отчетном периоде спишет задолженность в бухучете (Дт 38 – Кт 377 в случае формирования РСД либо Дт 944 – Кт 377), тогда он сможет для целей налога на прибыль уменьшить финрезультат отчетного периода на сумму такой безнадежной задолженности согласно абзацу третьему пп. 139.2.2 НК. И таким путем сумма списанной задолженности попадет в налоговые расходы.

А может ли плательщик уже сейчас списать задолженность банка с баланса, не дожидаясь записи о ликвидации банка в ЕГР? 

Налоговики в ИНК № 3714 за ответом на данный вопрос отослали плательщика к Минфину. А мы считаем, что может. Ведь, согласно п. 4 П(С)БУ 10, текущая дебиторская задолженность считается безнадежной, если существует уверенность в ее невозврате должником. Такая задолженность не признается активом (п. 5 П(С)БУ 10) и должна быть списана с баланса. 

То есть предприятие уже сейчас может сделать запись в учете Дт 38 – Кт 377 (Дт 944 – Кт 377). Но при этом плательщикам, которые напрямую списывают дебиторскую задолженность в расходы (без предварительного формирования РСД на ее сумму), если они:

  • применяют корректировки на разницы из разд. III НК – придется увеличить финрезультат отчетного периода согласно абзацу третьему пп. 139.2.1 НК. А вот уменьшить такой финрезультат согласно абзацу третьему пп. 139.2.2 НК – нельзя (в т. ч. и плательщикам, которые формировали РСД). Ведь списанная задолженность еще не перешла в налоговую категорию «безнадежной», поэтому ее и нельзя включить в налоговые расходы;
  • не применяют корректировки на разницы из разд. III НК – могут признать расходы в сумме списанной дебиторки и в бухгалтерском, и в налоговом учете. 

ОФIС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКIВ ДФС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 09.08.2019 р. № 3714/ІПК/28-10-27-01-11

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянув лист щодо переведення суми коштів, що залишились на рахунках банку, в якому з 19.07.2016 триває процедура ліквідації, до сумнівної заборгованості згідно із П(С)БО, та віднесення до складу податкових витрат без проведення коригування фінансового результату до оподаткування такої заборгованості до категорії «безнадійна», та керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результа оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відпові| ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Отже, платник податку зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), якщо така заборгованість відповідає ознакам, наведеним у пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Зокрема, згідно з пп. «з» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією вважається для цілей застосування положень Кодексу безнадійною заборгованістю.

Правові засади ліквідації банків визначено Законом України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон № 2121)

Відповідно до ст. 2 Закону № 2121 ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Статтею 77 Закону № 2121 встановлено, що процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора.

Отже, заборгованість банка, який ліквідується, може вважатись для цілей застосування положень Кодексу безнадійною заборгованістю відповідно до вимог пп. «з» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу за умови, що його ліквідація підтверджується записом про державну реєстрацію його припинення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Таким чином, кошти, що знаходяться на поточному рахунку банку, можуть бути визнані безнадійною заборгованістю у разі наявності підтверджуючих документів про припинення банка-боржника як юридичної особи у зв'язку із його ліквідацією.
Щодо порядку відображення у бухгалтерському обліку сум дебіторської заборгованості, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником доцільно звернутись до Міністерства фінансів України, оскільки регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерськії облік та фінансову звітність в Україні»).    

Відповідно до п.52.2 ст.52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Комментарии к материалу
Популярное
14.07.2026
20 ключевых новостей: итоги недели
Самые интересные новости минувшей недели Изменения Минэкономики к критичности предприятий вступили в силу Минразвития обновило критерии важности предприятий: действует с 03.07.2026 С 03.07.2026 вступили в силу новые критерии от Минцифры Минобороны упразднило критерии важности предприятий Из-за с...
02.06.2026
Кабмин обновил правила бронирования военнообязанных: новые требования для предприятий
Правительство приняло Постановление, изменяющее порядок бронирования военнообязанных и пересмотр статуса критически важных предприятий. Документ устанавливает новые сроки и критерии бизнеса. Детальнее читайте в этом материале. Больше по теме: Бронирование работников за сутки: когда возможно Информ...
04.05.2026
Больничные и декретные по-новому: Кабмин изменил Порядок № 1266
Кабмин изменил Порядок № 1266 о расчете больничных и декретных, уточнив правила для ФЛП, самозанятых лиц и членов фермерских хозяйств.  Больше по теме: Больничные и декретные для предпринимателей Учитывается ли при исчисления больничных материальная помощь, начисленная в месяце, который исклю...
Новое
16.07.2026
Приобретение лицензии или разрешения: особенности отражения расходов в налоговом учете
Расходы на приобретение разрешения или лицензии на осуществление определенного вида деятельности, включая расходы на разработку технической документации или экспертного заключения для их получения, признаются нематериальными активами путем включения таких расходов в их первоначальную стоимость. ...
16.07.2026
Интернет-торговля: какой адрес указывать в заявлениях по формам № 1-РРО и № 1-ПРРО
Торговля через интернет-магазин (сайт) является определенной разновидностью торговли вне торговых или офисных помещений. Рассмотрим, что должен указать в качестве адреса субъект хозяйствования. Больше по теме: Интернет-торговля Форма № 20-ОПП: правила и практика   Субъект хозяйствования...
16.07.2026
ФЛП ухаживает за ребенком до трех лет: что с ЕСВ
Физлица-предприниматели и лица, которые ведут независимую профессиональную деятельность, осуществляющие уход за ребенком до достижения им трехлетнего возраста и продолжающие получать пособие при рождении ребенка, освобождаются от обязанности уплаты за себя ЕСВ до завершения выплаты такого пособия. Б...
Лучшие материалы