Коммунальное предприятие бесплатно передает жилой дом: что с налогом на прибыль?

Коммунальное предприятие является плательщиком налога на прибыль, который обязан корректировать финрезультат на все разницы, предусмотренные Налоговым кодексом (далее – НК). Предприятие обратилось в ГНС с вопросом, как облагать налогом бесплатную передачу жилых зданий согласно решению органа местного самоуправления. 

Как следует из Индивидуальных налоговых консультаций ГНС от 03.10.19 г. № 567/6/99-00-07-02-02-15/ІПК и от 25.11.19 г. № 1522/6/99-00-07-02-02-15/ІПК, коммунальному предприятию в данном случае нужно действовать по правилам, предусмотренным п. 138.1 и п. 138.2 НК для налогообложения операций с непроизводственными основными средствами. А именно: в периоде списания с баланса жилых зданий следует увеличить финрезультат на сумму остаточной стоимости таких зданий.

К сведению: есть также письмо ГФС от 29.12.16 г. № 28479/6/99-99-15-02-02-15. Оно касается ситуации, когда коммунальное предприятие передает жилой дом на баланс ОСМД. Так вот, в данном письме ГФС разъяснило коммунальному предприятию, что разниц для корректировки финрезультата у коммунального предприятия не возникает. При условии, что объект жилищного комплекса передается ОСМД с баланса коммунального предприятия без перехода права собственности на такой объект. А только в оперативное управление для содержания и эксплуатации такого объекта.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 03.10.2019 р. № 567/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операцій зі списання з балансу комунального підприємства житлового фонду (багатоквартирних та одноповерхових будинків) за рішенням органу місцевого самоврядування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління регулює Закон України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (зі змінами та доповненнями).

Згідно з п. З Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 301 (зі змінами та доповненнями), списання з балансу багатоквартирного будинку міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, державним підприємством або органом місцевого самоврядування, на балансі яких перебувають багатоквартирні будинки (далі - балансоутримувач), у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності (далі - багатоквартирні будинки), здійснюється на підставі прийнятого ними рішення про списання -багатоквартирного будинку.

Списання багатоквартирного будинку з балансу може бути ініційоване особою (особами), якій (яким) на праві приватної власності належить (належать) приміщення у такому будинку, шляхом направлення балансоутримувачу письмового повідомлення та копій документів, що відповідно до законодавства підтверджують належність особі (особам) відповідного (відповідних) приміщення (приміщень) на праві приватної власності.

Списання багатоквартирного будинку з балансу здійснюється його балансоутримувачем на підставі прийнятого ним розпорядчого документа.

Пунктом 33 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (зі змінами та доповненнями), встановлено, що об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (п. 40 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 зі змінами та доповненнями (далі - Методичні рекомендації).

Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів (п. 45 Методичних рекомендацій).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п.1.1 ст. 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці, які виникають під час нарахування амортизації необоротних активів, формуються згідно з вимогами ст. 138 Кодексу.
Пунктом 138.1 ст. 138 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

• на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;
• на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

• на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;
• на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу (пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу).

Для отримання більш детальної відповіді з питання запиту необхідним є надання додаткової інформації щодо дати зарахування житлового фонду на баланс підприємства та порядку бухгалтерського та податкового обліку відповідних об’єктів на підприємстві до їх списання з балансу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).