Когда долг можно считать безнадежным

Если задолженность соответствует критерию, определенному пп. «а» п. 14.1.11 НКУ, налогоплательщику не нужно проверять соответствие такой задолженности другим критериям, предусмотренным пп. 14.1.11 НКУ.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 16.05.2019 р. № 2198/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України на виконання Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва та керуючись ст. 52 та 53 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), надає нову податкову консультацію з питання віднесення заборгованості до категорії «безнадійна».

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), у тому числі резерву сумнівних боргів, визначено нормами ст. 139 Кодексу.

Згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Крім того, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

• на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
• на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11    п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, (п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу).

Підпунктом 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з перелічених підпунктом ознак. Зокрема, відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під безнадійною заборгованістю розуміється заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу Наказом Міністерства фінансів України від 03.04.2018 № 400 затверджено узагальнюючу консультацію.

Зазначеною узагальнюючою консультацією визначено, що п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості, за якою минув строк позовної давності, безнадійною. Ця норма Кодексу не передбачає необхідності здійснення платником податку - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. Тож, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійної згідно з «а»» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є сплив строку позовної давності щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Таким чином, у разі якщо заборгованість відповідає критерію, визначеному п.п. «а»» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, платники податку не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим критеріям, передбаченим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.