Как уведомить про основное место работы и уплату ЕСВ работодателем

Поскольку налоговым органам с целью проверки правильности начисления, исчисления, полноты и своевременности уплаты единого взноса предоставляется доступ к персонифицированным сведениям о заработной плате застрахованных лиц, на которую начислены и с которой уплачены страховые взносы, то есть не нужно уведомлять налоговые органы о факте уплаты единого взноса.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 05.04.21р. № 1348/ІПК/26-15-24-19-12

Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями розглянуло звернення щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є найманим працівником на підприємстві.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію, яким чином роботодавець чи особа, яка провадить незалежну професійну діяльність має повідомити податкові органи, про те, що така особа, яка провадить незалежну професійну діяльність має основне місце роботи та єдиний внесок сплачується роботодавцем.

Також платник запитує щодо необхідності відображення у податковій звітності особи, яка провадить незалежну професійну діяльність кошів єдиного внеску, сплачених роботодавцем.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до пп. 5 частини першої ст. 4 № 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» який набрав чинності 01.01.2021, внесено зміни до Закону № 2464, зокрема, ст. 4 Закону № 2464 доповнено частиною шостою.

Так, згідно з частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з частиною 1 ст. 20 Закону № 2464 реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями (частина 2 ст. 20 Закону № 2464).

Крім того, відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Разом з тим, повідомляємо, що з 01 січня 2021 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», згідно з яким внесено зміни, до «форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» зі змінами та доповненнями, в якій передбачено додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», податкова декларація про майновий стан і доходи у редакції цього наказу подається з 01 січня 2022 року.

Отже, оскільки податковим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, то не потрібно повідомляти податкові органи про факт сплати єдиного внеску.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.