Имеет ли ФЛП-«единщик» право предоставлять авто в субаренду

Ограничения по предоставлению в субаренду арендованного транспортного средства физическим лицом - предпринимателем - плательщиком единого налога третьей группы юридическому лицу пп. 3 п. 291.4 ст. 291 п. 291.5 ст. 291 НКУ не установлены, при условии соблюдения требований главы 1 раздела XIV НКУ.

ГУ ДФС У ВIННИЦЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 03.06.2019 р. № 2510/ІПК/02-32-13-02

Головне управління ДФС у Вінницькій області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло Ваше звернення щодо надання в суборенду орендованого транспортного засобу фізичною особою - підприємцем -платником єдиного податку третьої групи юридичній особі, і в межах компетенції повідомляє.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень (п.п. З п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Нормами п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, які не дають права суб’єктам господарювання (фізичним особам - підприємцям) бути платниками єдиного податку першої - третьої груп.

Законодавством не передбачено обмежень щодо надання в суборенду орендованого транспортного засобу фізичними особами - підприємцями -платниками єдиного податку третьої групи юридичній особі.

Враховуючи вищевикладене, обмеження щодо надання в суборенду орендованого транспортного засобу фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку третьої групи юридичній особі п.п. З п. 291.4 ст. 291 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не встановлені, за умови дотримання вимог глави 1 розділу XIV ПКУ.

При цьому, з отриманого доходу сплачується єдиний податок за ставками, згідно ст. 293 ПКУ.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.