ГФС относительно корректировки финрезультата в связи с уточнением суммы налога на недвижимость

Лист ДФС

від 09.03.2017 № 4678/6/99-99-15-02-02-15

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування у звязку з уточненням суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Згідно з п. 137.6 ст. 137 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2017, податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу щодо об'єктів нежитлової нерухомості.

1 січня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Кодексу Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

Відповідно до п. 38.6 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX Кодексу об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 цього Кодексу у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до  ст. 266 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.

Статтею 50 Кодексу встановлено порядок виправлення помилок у разі їх самостійного виявлення.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, що є чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Зменшення нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 Кодексу за звітні періоди 2015-2016 років здійснювалось у рядку 16.5 додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897, зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 08.07.2016 № 585 (далі – декларація).

Крім того, відповідно до п.п. «в» п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 Кодексу у редакції, чинній до 01.01.2015, включалися до складу інших витрат суми нарахованих податків та зборів, що враховувались при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Отже, у зв’язку із запровадженням з 01.01.2017 норми п. 38.6 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX Кодексу платник податку на прибуток має право подати уточнені податкові декларації за податкові  періоди 2014 -2016 років. 

Самостійне виправлення помилок з податку на прибуток при виявленні заниження нарахованої суми цього податку на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відображається у рядку 27 декларації.

Оскільки такі виправлення пов’язані із введенням в дію з 01.01.2017 положень п. 38.6 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX Кодексу, то штрафні санкції та пеня до платника податку на прибуток, який здійснює зазначені вище уточнення, не застосовуються.

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, то застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 123.1 ст. 123 Кодексу.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).