Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Разделы:
Подразделы:
Подразделы:
Подразделы:

Если «единщик» стал «общесистемщиком» в середине года: как отчитываться

22.02.2019

В случае перехода плательщиком единого налога на общую систему налогообложения в середине года такой налогоплательщик представляет налоговую декларацию по налогу на прибыль предприятий, за налоговый (отчетный) год, начиная с даты перехода на общую систему налогообложения и заканчивается 31 декабря такого года.


ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 11.02.2019 р. № 482/ІПК/26-15-12-03-11

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло листи щодо визначення податкового звітного періоду та необхідності коригування фінансового результату до оподаткування у разі переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Відповідно до п. 137.5 ст. 137 ПКУ річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

З урахуванням положення пп. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ платники єдиного податку, які з 01 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі - Декларація), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

У Декларації показники доходу від будь-якої діяльності (рядок 01), фінансового результату до оподаткування (рядок 02) та об’єкта оподаткування (рядок 04) визначаються за період перебування такого платника на загальній системі оподаткування (з 01.10.2018 по 31.12.2018).

Водночас, враховуючи особливості визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, разом з такою Декларацією платник податку повинен подати фінансову звітність, у тому числі, за період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Також зазначимо, що враховуючи положення абзацу «в» п. 137.5 ст. 137 ПКУ у разі якщо обсяг доходу за період перебування платника на загальній системі оподаткування у 2018 році менший ніж 20 млн. грн., то у 2019 році такий платник податку має право не подавати Декларацію щоквартально. Відповідно до абз. «в» п. 137.5 ПКУ Декларація подаватиметься за звітний податковий період - 2019 рік.

Відповідно до абз. 1 п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Абзацом 8 п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.

З урахуванням положення абзацу 8 п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, якщо сума доходів за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року, не перевищує двадцяти мільйонів гривень, то об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) за умови прийняття платником податку рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування і зазначення інформації про таке рішення у Декларації.

Рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. III ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.

Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовують (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) (абз. 8 п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу (абз. 8 п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший пункту 44.2 статті 44 ПКУ).

Отже, формування доходів та витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375, Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Водночас зазначаємо, що  регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», із змінами і доповненнями).

Таким чином, з питання відображення в бухгалтерському обліку отриманої оплати за товари (роботи, послуги), відвантажені в попередніх звітних періодах, формування доходів із зазначених операцій (у разі незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці) доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Комментарии к материалу
Популярное
07.10.2025
Топ-20 новостей прошлой недели
Самые интересные новости минувшей недели Обновлен План-график проведения проверок (26.09.2025) ГНС отвечает на актуальные вопросы налогоплательщиков: письмо от 26.09.2025 Обновлены показатели средней зарплаты за 2025 год, которая учитывается для исчисления пенсии ГНС отвечает на актуальные вопрос...
08.09.2025
Закон № 4536 опубликован 3 сентября: обзор основных изменений
Закон № 4536 вносит изменения, в частности, в Налоговый кодекс, Закон от 08.07.2010 № 2464-VІ , Закон от 18.06.2024 № 3817-ІХ. Большинство норм Закона № 4536 вступает в силу первого числа месяца, следующего за месяцем его опубликования, то есть с 1 октября 2025 года. Больше по теме: Кварт...
17.07.2025
Кабмин обновил правила определения критичности предприятий для бронирования работников
Порядок и Критерии, по которым бронируют работников предприятий, вновь изменились. Рассмотрим, кого в этот раз это касается. Больше по теме: Зарплатные критерии для бронирования работников: исчисляем среднюю зарплату Сроки хранения документов по воинскому учету и бронированию Бронирование в ферме...
Новое
08.10.2025
Обзор судебной практики КХС Верховного Суда за август 2025 года
В обзоре представлен ряд правовых позиций в отдельных категориях споров, относящихся к хозяйственной юрисдикции. Больше по теме: Ликвидация в связи с банкротством: правовые аспекты Предлагаем вниманию обзор актуальной судебной практики КХС Верховного Суда за август 2025 года. В обзоре представлен р...
08.10.2025
Каковы отличия между наследственным договором, завещанием и договором дарения
Завещание, наследственный договор или договор дарения требуют нотариального удостоверения, но отличаются прежде всего моментом перехода права собственности, условиями его приобретения и возможностью обжалования в суде. Подробнее рассмотрим ниже. Больше по теме: Умер предприниматель: что делать рабо...
08.10.2025
Чрезмерно выплаченный доход при увольнении работника: как отразить возврат в приложении 4ДФ
Если в результате проведения окончательного расчета с налогоплательщиком, который прекращает трудовые отношения с работодателем, возникает сумма недоплаты, превышающая сумму налогооблагаемого дохода налогоплательщика за последний отчетный период, то непогашенная часть такой недоплаты включается в со...
Лучшие материалы