Двойное гражданство: имеет ли физлицо право на зачет налогов, уплаченных за границей?

Если вопреки закону физическое лицо - гражданин Украины имеет также гражданство другой страны, то в целях налогообложения НДФЛ и ВЗ такое лицо считается гражданином Украины, не имеет права на зачет налогов, уплаченных за границей, предусмотренного НКУ или нормами международных соглашений Украины

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 03.07.2020 р. № 2658/Д/99-00-04-05-03-09/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо визнання фізичної особи - нерезидентом України і в межах компетенції та з урахуванням викладених у ньому обставин, повідомляє.

Відповідно до ст. 67 Конституції України усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік (далі - податкова декларація) у порядку, встановленому законом.

Порядок подання фізичними особами податкової декларації визначено ст. 179 Кодексу, відповідно до п.п. 179.5 якої податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 затверджено Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 556), згідно з п.п. 6 п. 1 розділу III якої у рядку 6 податкової декларації позначкою «х» зазначається резидентський статус платника податку («резидент», «нерезидент») відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Згідно з цим підпунктом Кодексу, фізичною особою - резидентом є фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Водночас, місцем проживання фізичної особи згідно зі ст. 29 Цивільного кодексу України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

При цьому, фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ст. З Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місцем проживання визначено житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні.

При цьому, постійним місцем проживання згідно зі ст. 4 Митного кодексу України є місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом).

Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Відповідно до витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», наданого Головним центром обробки спеціальної інформації листом від .... №.....фізична особа, зазначена у зверненні, у період з................перебувала на митній території України менше 183 днів.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи положення абзаців першого - третього п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Одночасно, відповідно до п.п. «в» 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фізичні особи, які не є резидентами України, вважаються нерезидентами.

Отже, якщо гр....... за жодним з критеріїв, визначених абзацами першим -четвертим п.п. «в»п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не може бути визнана резидентом України, то така особа може вважатися нерезидентом.

Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб (військовим збором) така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Водночас, у разі якщо фізична особа отримує дохід,як на території України, так і за її межами, і у платника податків виникає обов’язок щодо подання податкової декларації, то така особа самостійно (або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення) вказує у цій декларації свій резидентський статус («резидент», «нерезидент»).

Відповідно до частини першої ст. 16 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-ІV «Про міжнародні договори України», зокрема, центральні органи виконавчої влади, до відання яких віднесені питання, що регулюються міжнародними договорами України, забезпечують дотримання і виконання зобов'язань, взятих за міжнародними договорами України, стежать за здійсненням прав, які випливають з таких договорів для України, і за виконанням іншими сторонами міжнародних договорів України їхніх зобов'язань.

З метою застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування юридичних та фізичних осіб України, які отримують доходи за межами України, наказом ДПА України від 12 квітня 2002 № 173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України» затверджена довідка-підтвердження статусу податкового резидента України, яка видається державною податковою інспекцією за письмовим зверненням такої фізичної особи за місцем її проживання.

Тобто, контролюючі органи відповідно до своїх повноважень надають, зокрема, фізичній особі довідку-підтвердження статусу податкового резидента України.

 Разом з тим, нормативно - правовими актами не передбачено надання довідок, які б підтверджували статус фізичної особи, яка не є резидентом України.

Керуючись зазначеними положеннями нормативно-правових актів, наявною податковою інформацією, враховуючи фактично викладені у зверненні обставини, зокрема те, що гр...:

мала місце проживання і постійно протягом 2018, 2019 років проживала в іноземній державі;

працює на території .... в компанії ....;

отримала посвідку на тимчасове проживання на .... та знялася з обліку за останнім місцем реєстрації в Україні

перебувала в Україні менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом 2018, 2019 податкових років;

втратила всі зв’язки з Україною і мала центр життєвих інтересів виключно в цій іноземній державі, то з метою оподаткування, гр...за результатами 2018, 2019 років у розумінні підпунктів 14.1.213 та 14.1.214 п. 14.1 ст. 14 Кодексу може вважатись особою, яка не є фізичною особою-резидентом України, тобто є нерезидентом.    

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.