Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Разделы:
Подразделы:
Подразделы:
Подразделы:

Безналичные расчеты через банковские учреждения

17.11.2020

В случае осуществления расчетов при продаже товара исключительно в безналичной форме через банковские учреждения (с расчетного счета на расчетный счет) эти расчеты будут считаться безналичными и будут проводиться без применения РРО независимо от вида продаваемого товара.


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 05.10.2020 р. № 4115/ІПК/99-00-04-05-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі ‒ ПКУ) розглянула звернення щодо необхідності фізичній особі - підприємцю застосовувати реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) при умові, що розрахунки за товар здійснюються лише у безготівковій формі, і в межах компетенції повідомляє.

Платник податку, який отримує дохід від продажу товарів безготівково на підприємницький банківський рахунок, просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання застосування РРО при перевищенні обсягу доходу 1000000 гривень, якщо дохід отримується лише за безготівковими банківськими переказами, та чи залежить це від виду товару, що продається.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265) встановлено правові засади застосування РРО та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО  та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

При цьому п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1000000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим.

Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Разом з цим згідно з п. 2 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення), встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Вимоги до засобів формування документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів і їх оброблення визначаються платіжною системою з урахуванням вимог, установлених нормативно-правовими актами Національного банку.

Відповідно п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку У країни від 21.01.2004 № 22, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Враховуючи викладене, у разі здійснення розрахунків при продажу товару виключно у безготівковій формі через банківські установи (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок), то в такому випадку дані розрахунки будуть вважатися безготівковими та проводяться без застосування РРО незалежно від виду товару, що продається.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Комментарии к материалу
Популярное
14.07.2026
20 ключевых новостей: итоги недели
Самые интересные новости минувшей недели Изменения Минэкономики к критичности предприятий вступили в силу Минразвития обновило критерии важности предприятий: действует с 03.07.2026 С 03.07.2026 вступили в силу новые критерии от Минцифры Минобороны упразднило критерии важности предприятий Из-за с...
20.07.2026
Минюст обновил унифицированные формы типовых документов для юрлиц
Министерство юстиции утвердило примерные формы и описания унифицированных документов, которые создаются во время деятельности юридических лиц.  Больше по теме: Правила делопроизводства: изменения в электронном документообороте и другие новации Изменения в Правилах делопроизводства и архивного...
06.07.2026
Изменения Минэкономики к критичности предприятий вступили в силу
Минэкономики утвердило Критерии определения предприятий, имеющих важное значение для отраслей национальной экономики. Больше по теме: Обновленные критерии определения предприятий важными в отрасли сельского хозяйства в целях бронирования Работников каких категорий зачисляют в «квоту» н...
Новое
09.09.2026
Подозрение на пищевое отравление: алгоритм действий для бизнеса
Сообщение от посетителя об ухудшении самочувствия после употребления пищи ещё не подтверждает, что причиной стало именно заведение. В то же время это сигнал, требующий немедленной реакции. Больше по теме: Предприниматель использует генератор в заведении общепита: можно ли брать с посетителей компен...
09.09.2026
Рентная плата за спецводопользование: когда подавать разрешительные документы
Плательщики рентной платы за специальное использование воды подают одновременно с налоговыми декларациями контролирующим органам копии разрешения на специальное водопользование или интегрированного экологического разрешения, договора на поставку воды и статистической отчетности об использовании воды...
09.09.2026
Какие группы нематериальных активов подлежат амортизации
Если в соответствии с правоустанавливающим документом срок действия права использования нематериального актива не установлен, такой срок полезного использования определяется налогоплательщиком самостоятельно, но не может составлять менее двух и более 10 лет. Больше по теме: Списали нематериальный а...
Лучшие материалы