Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Разделы:
Подразделы:
Подразделы:
Подразделы:

Безналичные расчеты через банковские учреждения

17.11.2020

В случае осуществления расчетов при продаже товара исключительно в безналичной форме через банковские учреждения (с расчетного счета на расчетный счет) эти расчеты будут считаться безналичными и будут проводиться без применения РРО независимо от вида продаваемого товара.


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 05.10.2020 р. № 4115/ІПК/99-00-04-05-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі ‒ ПКУ) розглянула звернення щодо необхідності фізичній особі - підприємцю застосовувати реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) при умові, що розрахунки за товар здійснюються лише у безготівковій формі, і в межах компетенції повідомляє.

Платник податку, який отримує дохід від продажу товарів безготівково на підприємницький банківський рахунок, просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання застосування РРО при перевищенні обсягу доходу 1000000 гривень, якщо дохід отримується лише за безготівковими банківськими переказами, та чи залежить це від виду товару, що продається.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265) встановлено правові засади застосування РРО та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО  та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

При цьому п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1000000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим.

Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Разом з цим згідно з п. 2 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення), встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Вимоги до засобів формування документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів і їх оброблення визначаються платіжною системою з урахуванням вимог, установлених нормативно-правовими актами Національного банку.

Відповідно п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку У країни від 21.01.2004 № 22, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Враховуючи викладене, у разі здійснення розрахунків при продажу товару виключно у безготівковій формі через банківські установи (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок), то в такому випадку дані розрахунки будуть вважатися безготівковими та проводяться без застосування РРО незалежно від виду товару, що продається.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Комментарии к материалу
Популярное
09.09.2025
Топ-20 новостей прошлой недели
Самые интересные новости минувшей недели Внесены изменения в перечень территорий боевых действий и ВОТ (приказы от 15.07 и 17.07.2025) Изменения в зарплате «подакцизных» СХ с 1 октября 2025 года: Закон опубликован В Верховной Раде зарегистрирован законопроект об изменениях в законодате...
17.07.2025
Кабмин обновил правила определения критичности предприятий для бронирования работников
Порядок и Критерии, по которым бронируют работников предприятий, вновь изменились. Рассмотрим, кого в этот раз это касается. Больше по теме: Зарплатные критерии для бронирования работников: исчисляем среднюю зарплату Сроки хранения документов по воинскому учету и бронированию Бронирование в ферме...
26.08.2025
Разъяснение Минэкономики относительно организации бронирования военнообязанных: письмо от 19.08.2025
Минэкономики: письмо от 19.08.2025 № 2704-20/55225-03 об организации бронирования военнообязанных. Больше по теме: Зарплатные критерии для бронирования работников: исчисляем среднюю зарплату Сроки хранения документов по воинскому учету и бронированию Бронирование в фермерском хозяйстве: особеннос...
Новое
12.09.2025
Какая сейчас существует ответственность за продажу подакцизных товаров по ценам ниже минимально установленных
Ответственность за продажу подакцизных товаров – 100 % стоимости реализованных таких подакцизных товаров, но не менее 2 размеров минимальной заработной платы, установленной законом на 1 января отчетного (налогового) года. Детальнее см. ниже. Какая ответственность предусмотрена за розничную тор...
12.09.2025
Как в декларации по налогу на прибыль отразить авансы по пунктам обмена валюты и особенности зачисления переплат по авансам
Покажем, как в декларации по налогу на прибыль предприятий отражаются уплаченные авансовые взносы по пунктам обмена иностранной валюты и переносится ли сумма авансовых взносов, превышающая сумму начисленного налогового обязательства за такой налоговый (отчетный) год, в уменьшение налогового обязател...
12.09.2025
Обзор дел по спорам, связанным с принудительным отчуждением недвижимого имущества для общественных нужд или исходя из мотивов общественной необходимости
Споры по вопросам отчуждения земельных участков, других объектов недвижимого имущества, находящихся на них, находящихся в собственности физических или юридических лиц, для общественных нужд или по мотивам общественной необходимости относятся к актуальным и одновременно сложным, что обусловило зачисл...
Лучшие материалы