Нацбанк займеться високими цінами

Нацбанк переходить з 2016 року до інфляційного таргетування: після нинішнього зростання цін в півтора рази в найближчі роки вони повинні збільшуватися усього на 5-12% на рік. НБУ буде нести відповідальність за утримання інфляції в цих межах, а не за валютний курс гривні. Парадокс ситуації полягає в тому, що для досягнення низького зросту цін НБУ, будучи прихильником гнучкого курсу, не повинен допускати сильну девальвацію.

Курс на ціни

Національний банк взяв на себе відповідальність за рівень цін. У законі «Про НБУ» завжди було вказано, що його головною функцією є забезпечення стабільності гривні шляхом підтримки цінової стабільності, а не за допомогою утримання фіксованого валютного курсу. Але тільки зараз регулятор офіційно розпочав переходити до політики інфляційного таргетування. Це означає, що вже з 2016 року НБУ не робить прогнози рівня інфляції, а ставить конкретну інфляційну мету. Про це йдеться в проекті Основних принципів грошово-кредитної політики, суть яких вчора розповіла голова НБУ Валерія Гонтарєва. Таким чином, НБУ фактично відбирає в уряду політичну відповідальність за високу інфляцію.

За даними Держстату, в липні річна інфляція склала 55,3%, а з початку року ціни зросли на 39,3%. «Наша мета – досягнення цінової стабільності. До кінця наступного року рівень інфляції повинен опуститися до 12% і далі знижуватися. У 2017 році інфляція повинна досягти однозначного числа. А до кінця 2019-го – опуститися до 5% », – розкрила плани Валерія Гонтарєва. 12-відсоткова інфляція передбачає підвищення цін на газ і електроенергію.

Інструменти стримування

Для досягнення цієї мети Нацбанк буде використовувати гнучкий обмінний курс. За його оцінками, девальвація не буде тиснути на рівень цін. «У складової інфляції 70% дала девальвація гривні. Але зараз немає передумов для посилення девальвації. Якщо експорт та імпорт падають пропорційно, то ризиків небагато, – каже Валерія Гонтарєва. – Ми не очікуємо значної волатильності на валютному ринку. І якщо вона не буде обумовлена фундаментальними складовими, ми будемо знімати її наявними інструментаріями».

Поки умовний валютний коридор 21-23 грн/$ зберігається, що знизить тиск валютного фактора на ціни. У програмі МВФ зазначено розрахунковий курс 23,5-25,5 грн / $ у 2015-2020 роки. Знизити тиск на гривню може імпортозаміщення. «В України великий внутрішній ринок, і в поточних умовах його роль зростає. Залежність від імпорту поступово падає, а коливання курсу мають все менше значення», – говорить заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.

Також НБУ буде використовувати інструменти грошового ринку: як облікову ставку, від розміру якої залежить вартість рефінансування, так і операції з цінними паперами. Облікова ставка в найближчі роки буде «трохи вище» інфляції. І хоча поки інфляція тримається на рівні 55%, НБУвже приступив до зниження облікової ставки: сьогодні її знизять з 30% до 27%.

Опосередкований вплив

У Нацбанку немає повноважень регулювати ціни на товари і послуги. Тому його заходи щодо зниження інфляції можуть бути непрямими. Основним з них є гнучкий курс, підтверджують банкіри. «Це дозволяє вирівняти платіжний баланс і стримувати зростання доходів, не підкріплений економічним зростанням. Проте слід розуміти, що на етапі виправлення макроекономічних дисбалансів зростання курсу призведе до зростання цін на енергоносії та споживчі товари, а це відіб’ється на інфляції, – пояснює директор з економічного аналізу та стратегічного планування ВТБ Банку Михайло Папанов. – Також центробанки використовують високі процентні ставки, які дозволяють змістити вибір споживача на користь заощадження, а не витрат ». Можливе обмеження банківського кредитування для недопущення надмірного зростання обсягу кредитів, спрямованих на споживчий ринок.

Проблема полягає в тому, що монетарний чинник інфляції – лише одна зі складових, і деякі інфляційні тренди не підконтрольні НБУ. «Це опис нормального функціонування монетарної політики: змінюємо процентні ставки – змінюється вартість грошей в економіці, а отже – міняється темп інфляції. Але Нацбанк не може контролювати всі чинники, від яких залежить споживча інфляція, наприклад, ціни на газ і тарифи на тепло, які ще далекі від ринкових і будуть значно підвищуватися в майбутньому, або вартість нафти і зернових », – зазначає старший економічний стратег інвестиційної компанії AYA Capital Павло Ільяшенко. Тому він пропонує робити акцент на «очищеної» інфляції – базовому індексі споживчих цін.

Орієнтація НБУ на рівень інфляції є правильною, але виконання плану інфляції – це складна задача. «На практиці цільові показники інфляції досягаються рідко, а фактична інфляція виявляється вище або нижче цільової. Наприклад, в Угорщині інфляційне таргетування було введено в той час, коли валютний курс ще не міг вільно плавати. Це створило штучну, небажану для центробанку видимість стабільності валютного курсу, що згодом призвело до проблеми валютних кредитів, подібно до тієї, яка зараз спостерігається в Україні », – вважає глава наглядової ради ОТП Банку Іштван Хамец.

Джерело:http://news.finance.ua/ua/news/-/3575...