Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Разделы:
Подразделы:
Подразделы:
Подразделы:

Доробка зерна, або Яка пшениця, така й паляниця

Із цієї консультації ви дізнаєтесь: як сільгосппідприємству документально оформити та відображати в обліку операції із доробки зерна (очищення та сушіння).

Загальні положення

Зібране з поля зерно має відповідати нормам якості (ст. 21 Закону від 04.07.02 р. № 37-IV «Про зерно та ринок зерна в Україні»). Державою установлено відповідні стандарти показників якості зерна (біологічних, фізико-хімічних, технологічних, споживчих), що визначають його придатність до використання за призначенням, зокрема: ДСТУ 3768:2010 «Пшениця. Технічні умови», ДСТУ 3769-98 «Ячмінь. Технічні умови», ДСТУ 4522:2006 «Жито. Технічні умови», ДСТУ 4523:2006 «Горох. Технічні умови», ДСТУ 4524:2006 «Гречка. Технічні умови», ДСТУ 4525:2006 «Кукурудза. Технічні умови», ДСТУ 4762:2007 «Тритикале. Технічні умови», ДСТУ 4963:2008 «Овес. Технічні умови», ДСТУ 4964:2008 «Соя. Технічні умови», ДСТУ 4966:2008 «Ріпак. Технічні умови», ДСТУ 5026:2008 «Просо. Технічні умови», ДСТУ 7011:2009 «Соняшник. Технічні умови».

Так, згідно зі стандартами засміченість домішками, наприклад для пшениці й жита, становить 5 %, для інших зернових – 8 %, вміст зернових домішок – не більше 15 %, показник вологості для зерна пшениці, жита, ячменю, рису та гречки дорівнює 14,5–15,5 %. Усі ці показники визначаються за допомогою лабораторного аналізу або інших методів. Так, для визначення показників вологості можуть застосовуватися як портативні, так і стаціонарні вологоміри для зерна.

Для доведення зерна до встановлених показників якості проводять його доробку в два етапи (за потреби):

 

  • етап І – очистка (відбір грубого сміття, легких фракцій, пилу тощо);
  • етап ІІ – сушіння (видалення надлишкової вологи).

Із цією метою виробники звертаються до послуг елеватора або здійснюють доробку зерна самостійно, за наявності зерноочисних машин та сушарок. У цій консультації йтиметься про облік сортування та сушіння зібраного з поля зерна власними силами господарства.

 

 

 

Документальне оформлення

 

 

 

Результати виконання операцій із доробки зерна відображають в Акті на сортування та сушіння продукції рослинництва (сельхозучет, форма № 82, затверджена наказом Мінсільгоспу СРСР від 24.02.72 р. № 269-2, далі – акт, див. фрагмент у кінці консультації). Акт складає в одному примірнику завідувач току (інша матеріально відповідальна особа) на кожну партію зерна у доробці. Обґрунтованість даних цього документа підтверджують своїми підписами агроном та завідувач току (складу) і затверджує керівник підприємства.

 

 

 

На підставі акта оприбутковують повноцінне очищене зерно та придатні до використання зерновідходи, а також списують непридатні (мертві) зерновідходи та втрати у масі через зниження вологості (усушку). Після завершення сортування і сушіння кожної партії зерна акт разом із іншими документами передають до бухгалтерії.

 

Зауважимо, що до показника рядка «Невикористані зерновідходи» акта включається у тому числі убуток маси зерна від зменшення вологості при сушінні, який визначають за результатами доробки. Але для контролю за розмірами убутку зерна при сушінні можна розраховувати його гранично допустимий розмір убутку (X, %) за формулою, наведеною у п. 3.2 Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Мінагрополітики від 13.10.08 р. № 661:

X = Mз х [100 (a – b) : (100 – b)],

де – маса зерна до сушіння, кг;

a – показник вологості до сушіння, %;

b – показник вологості після сушіння, %.

 

Показник акта «Натура» – це маса 1 л зерна у грамах, яку визначають на літровій пурці (спеціальних терезах).

Відображення в обліку

Бухгалтерський облік. Облік зерна ведуть за місцями його зберігання на окремих аналітичних рахунках до субрахунка 271 «Продукція рослинництва». Так, при первісному визнанні зібране зерно відображається за дебетом субрахунка 271.1 «Зерно на складі» (у розрізі окремих культур), а зерно на доробці доцільно обліковувати на однойменному субрахунку 271.2. Тобто передача зерна на доробку супроводжується записом Дт 271.2 – Кт 271.1.

На підставі акта (форма № 82) здійснюють коригування кількості зерна, що обліковується на субрахунку 271.2, оскільки в результаті доробки отримують як повноцінне зерно, так і зерновідходи. Зокрема, робляться такі проведення:

 

  • на суму повноцінного зерна – Дт 271.3 «Зерно повноцінне після доробки» (за видами зерна) – Кт 271.2 (за виробничою собівартістю);
  • на суму одержаних зерновідходів, що придатні до використання, – Дт 276 «Зерновідходи» – Кт 271.2: або за ціною можливої реалізації, якщо відходи призначені для реалізації, або за ціною можливого використання, якщо планується їх використання, з урахуванням вмісту в зерновідходах повноцінного зерна. Другий варіант запропоновано за аналогією з методом оцінки побічної продукції зернових, визначеним у додатку 2 до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінагрополітики від 18.05.01 р. № 132. Одночасно із визнанням певної кількості використовуваних зерновідходів слід списати методом «сторно» планову собівартість цієї ж кількості повноцінного зерна записом Дт 271.2 – Кт 231 «Рослинництво»;
  • на вартість непридатних зерновідходів – Дт 271.2 – Кт 231 (методом «сторно»).

Витрати на доробку зерна (заробітна плата працівників, що займаються сортуванням та сушінням, амортизація обладнання тощо) збільшують його собівартість. Це технологічні витрати, оскільки вони пов’язані з доведенням продукції до стану, у якому вона придатна до використання у запланованих цілях (наприклад, унаслідок несприятливих погодних умов зібране зерно має підвищену вологість і через це непридатне до зберігання). Отже, вказані витрати слід включати до собівартості повноцінного зерна проведенням Дт 231 (відповідний субрахунок) – Кт 234 «Доробка зерна».

Податковий облік. Зменшення кількості зерна внаслідок його доробки не є його втратою. Це технологічна операція, направлена на доведення зерна до стану, придатного для його використання. Тому операція з доробки зерна для сільгосппідприємства не матиме податкових наслідків.

Приклад

Сільгосппідприємство – платник єдиного податку вирощує озимий ячмінь. При збиранні врожаю отримано зерно ячменю в бункерній масі 42 326 кг за плановою собівартістю 3 грн/кг. Після очистки та сушіння зерна отримано (за даними акта): 25 988 кг товарного зерна; 5 345 кг насіннєвого фуражу; 9 985 кг фуражного зерна; 278 кг придатних до використання зерновідходів та 730 кг невикористовуваних мертвих відходів та втрати від усушки. Витрати на доробку зерна (зарплата працівників, зайнятих сушінням та очисткою зерна, амортизація обладнання) становили 3 200 грн.

 

В обліку здійснені операції відображаються так:

(грн.)


п/п

Зміст операції

Первинні документи

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

Сума

1

2

3

4

5

6

1

Оприбутковано зерно ячменю в бункерній вазі за плановою собівартістю (42 326 кг х 3)

Відповідні документи
(реєстри, путівка тощо)

271.1

231

126 978

2

Передано зерно на доробку

Накладна (внутрігосподарського призначення) (сільгосп-
облік, форма № ВЗСГ-8)*

271.2

271.1

126 978

3

 

Оприбутковано повноцінне зерно:

– товарне (25 988 кг х 3)

Акт
на сортування
та сушіння продукції
рослинництва
(сельхозучет, форма № 82)


271.31

271.2


77 964

– насіннєвий фураж (5 345 кг х 3)

271.32

16 035

– фуражне (9 985 кг х 3)

271.33

29 955

4

Списано методом «сторно» балансову вартість 278 кг повноцінного зерна

271.2

231

(834)

Оприбутковано 278 кг придатних зерновідходів

276

417

5

Списано методом «сторно» невикористовувані мертві відходи та вартість усушки (за плановою собівартістю (730 кг х 3))

271.2

231

(2 190)

6

Включено витрати на доробку зерна до виробничої собівартості повноцінного зерна

Документи з обліку
витрат на доробку

231**

234

3 200

* Затверджено наказом Мінагрополітики від 21.12.07 р. № 929.

** У кінці звітного періоду здійснюють коригування планової собівартості зерна до фактичного рівня і вартість послуг з доробки зерна включають до його собівартості, наприклад записом Дт 271.3 – Кт 231, якщо зерно знаходиться на складі, або записом Дт 90 – Кт 231 – за реалізованим зерном.

Фрагмент.doc
Скачать
Комментарии к материалу
Быстрая регистрация
Будьте в курсе изменений и актуальных тем, задавайте вопросы.
Статьи по теме
14.07.2026
Обмер сена, силоса и сенажа: методика полевых измерений и порядок определения объема для целей бухгалтерского учета
В статье приведен порядок обмера сена, соломы, силоса и сенажа в зависимости от формы их хранения, а также правила документального оформления результатов измерений для целей бухгалтерского учета. Остатки кормов в бухгалтерском учете должны подтверждаться не приблизительной оценкой, а результатами фа...
07.07.2026
Очистка зерна на собственном току: каким актом оформить
Рассмотрено, как сельхозпредприятию оформить очистку зерна на собственном току: обязательно ли применять форму № 34, можно ли использовать форму № 82 старого образца, как утвердить собственный акт и как проверить показатели очистки по контрольным расчетам. После уборки урожая зерно часто требует очи...
01.06.2026
Первичный учет продукции овощеводства, садоводства и картофелеводства: документальное оформление, практические ситуации и образцы первичных документов
В данной статье рассмотрим особенности организации первичного учета продукции растениеводства, порядок оформления основных документов и практические подходы к построению современной системы документооборота на агропредприятии. Первичный учет продукции овощеводства, садоводства и картофелеводства дол...
Популярное
01.05.2026
Как оформлять налоговые накладные при экспорте товаров, на которые распространяется режим экспортного обеспечения
В статье рассмотрим порядок заполнения налоговой накладной при экспорте товаров, на которые распространяется режим экспортного обеспечения. Режим экспортного обеспечения НДС – это специальный порядок налогообложения, который распространяется на отдельные группы товаров при их вывозе за пределы...
01.05.2026
Как оформить расчеты корректировки к налоговым накладным, составленным в режиме экспортного обеспечения
В статье рассмотрим порядок оформления расчетов корректировки к налоговым накладным, составленным на операции по экспорту товаров, осуществленные в режиме экспортного обеспечения. Плательщики НДС, вывозящие отдельные виды товаров в режиме экспортного обеспечения НДС (далее – товары_РЭО), соста...
07.05.2026
Следует ли подавать информацию в ТЦК в случае приема на работу сезонных работников
В статье расскажем, должен ли работодатель информировать ТЦК о приеме на работу сезонного работника. Суть проблемы. Сейчас многие агропредприятия принимают работников на сезонные работы. Из-за значительных штрафных санкций за нарушение порядка ведения воинского учета у сельхозпредприятий возникает в...
Новое
14.07.2026
Обмер сена, силоса и сенажа: методика полевых измерений и порядок определения объема для целей бухгалтерского учета
В статье приведен порядок обмера сена, соломы, силоса и сенажа в зависимости от формы их хранения, а также правила документального оформления результатов измерений для целей бухгалтерского учета. Остатки кормов в бухгалтерском учете должны подтверждаться не приблизительной оценкой, а результатами фа...
07.07.2026
Очистка зерна на собственном току: каким актом оформить
Рассмотрено, как сельхозпредприятию оформить очистку зерна на собственном току: обязательно ли применять форму № 34, можно ли использовать форму № 82 старого образца, как утвердить собственный акт и как проверить показатели очистки по контрольным расчетам. После уборки урожая зерно часто требует очи...
30.06.2026
Заполняем форму № 37-сг (месячная): пошаговая инструкция для агропредприятий
Рассказываем, кто и когда подает форму № 37-сг (месячная), как правильно отразить площади убранные и объемы производства по основным сельхозкультурам, а также разбираем практические ситуации. При уборке урожая сельхозпредприятия обязаны ежемесячно подавать в органы  государственной статистики ф...
Лучшие материалы