Нюансы заполнения приложений 2 и 3 к декларации по НДС

Общие правила подачи декларации по НДС
Отчетность по НДС: от А до Я

Как заполнять приложения 2 и 3 к декларации по НДС в случае формирования отрицательного значения налога

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 22.08.2018 р. №3664/6/99-95-42-03-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула лист про надання індивідуальної податкової консультації щодо порядку заповнення додатків 2 та 3 до податкової декларації з ПДВ, і повідомляє таке.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок № 21).

У складі податкової декларації з ПДВ (далі - Декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках Декларації) (пункт 9 розділу III Порядку № 21).

Додаток 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі - додаток 2) подається при заповненні рядка 21 Декларації.

При заповненні додатка 2 до Декларації в графах 2, 3 заголовної частини вказується звітний (податковий період) у якому виникла сума від’ємного значення ПДВ у такому форматі:

дві цифри місяця (наприклад - 01, 02, 03 тощо, або квартал - І, II, III, IV),

чотири цифри року (наприклад - 2017 тощо).

При заповненні таблиці 1 додатка 2 до Декларації слід враховувати значення рядка 21 (сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) Декларації. Графи таблиці 1 додатка 2 до Декларації заповнюються у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, відображеного у графі 4 (сума усього) таблиці 1 додатка 2 до Декларації починаючи із звітного періоду, який є найближчим до дати подання Декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

В графі 5 зазначається з графи 4 та сума від’ємного значення (що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду), яка отримана платником як правонаступником від платника податку, що реорганізувався.

Значення графи 4 додатка 2 до Декларації повинно відповідати сумарному значенню рядка 21 Декларації та залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 01 липня 2015 року, на яку відповідно до підпункту 3 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПКУ) було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної пунктом 2001.3 статті 2001 ПКУ, та на яку було збільшено суму від’ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/ІІІ квартал 2015 року.

При формуванні від’ємного значення на підставі податкового повідомлення-рішення, яким збільшено залишок від’ємного значення, в графі 2 таблиці 1 додатка 2 до Декларації зазначається місяць та рік в якому складено податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 200.4 статті 200 ПКУ визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ ПКУ (далі - реєстраційна сума) на момент отримання контролюючим органом Декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом Декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, з урахуванням підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 ПКУ при від’ємному значенні різниці між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду платник ПДВ має право заявити таку суму, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом Декларації, до бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податку та/або сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету шляхом заповнення рядка 20.2 та відповідно рядків 20.2.1 та/або 20.2.2 Декларації.

Згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу V Порядку N 21 платники податку, які відповідно до статті 200 ПКУ мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до Декларації (ДЗ) (далі - додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Таблиця 1 додатка 3 до Декларації заповнюється таким чином:

в графі 1 зазначається сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.3 статті 200 ПКУ на момент подання Декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20 - рядок 20.1 Декларації);

в графі 2 відображається сума з рядка 1, що є фактично сплаченою у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України;

в графі 3 зазначається сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню та яка переноситься до рядка 20.2 Декларації. Значення цього рядка не може перевищувати значення рядка 2.

Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України здійснюється в таблиці 2 додатка 3 до Декларації. В таблиці зазначається індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.