Начисление ЕСВ на зарплату практикантам

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.10.2017 р. № 2257/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст.52 Податкового кодексу України ( далі - Кодекс), розглянула лист щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на заробітну плату учням, які проходять виробничу практику на підприємстві, та в межах компетенції повідомляє.

Статтею 29 Закону України від 10 лютого 1998 року N 103/98-ВР "Про професійно-технічну освіту" передбачено участь підприємств, установ, організацій у здійсненні професійно-технічної освіти.

Так, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів, зокрема робочі місця для проходження виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Типовий договір про навчально-виробничу практику та Порядок надання робочих місць визначено постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 1999 року N 992 (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 7 та 8 Порядку учні, слухачі учбових закладів, які згідно з договором, укладеним між професійно-технічним навчальним закладом та підприємством, проходять виробничу практику і виробниче навчання на підприємстві, не включаються до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства.

Разом з цим п. 10 Порядку визначено, що з моменту розподілу слухачів професійно-технічного навчального закладу на робочі місця або навчально-виробничі ділянки на них відповідно до законодавства про охорону праці поширюються права та обов’язки щодо виконання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві, відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників та службовців. Учні, слухачі підлягають соціальному та іншому страхуванню нарівні з відповідними працівниками підприємства.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами( п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464).

Єдиний внесок для роботодавців встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону N 2464).

Згідно з пунктом 8 розділу IIІ Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. N 449 (далі - Інструкція), для платників, визначених підпунктом 1 пункту 1 розділу II Інструкції, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Отже, якщо дохід у вигляді заробітної плати, який виплачується студентам (учням) професійних училищ під час проходження виробничої практики не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, та ставки єдиного внеску, за умови відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.