ГФС о безналичных расчетах

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 07.09.2017 р. N 1854/Д/99-99-14-05-01-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула запит щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до запиту фізична особа - підприємець, що є платником єдиного податку другої групи, здійснює оптову торгівлю електронним і телекомунікаційним устаткуванням, а розрахунки проводить виключно у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок фізичної особи-підприємця згідно з рахунком-фактурою.

Чи потрібно вказаній фізичній особі підприємцю застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) при продажу технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, а також у випадку перевищення обсягу доходів понад 1 000 000 гривень у календарному році ?

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України (далі - Кодекс), не допускається.

Так, статтею 3 Закону N 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно п. 296.10 ст. 296 Кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 грн., застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Враховуючи викладене, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку другої та третьої груп, які в календарному році перевищили обсяг доходу 1 000 000 грн., зобов’язані з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО.

Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки, РРО не застосовується.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.