Законопроект о стимулировании создания и деятельности мелких фермерских хозяйств

(изложено на языке оригинала)

Зареєстровано законопроект № 7363 «про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин».

Проектом Закону пропонується:

1) у частині децентралізації повноважень щодо розпорядження землями державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів, визначення правової долі земель колективної власності, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, вирішення інших питань у сфері земельних відносин:

   передати об’єднаним територіальним громадам землі державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів (крім земель оборони, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, інших земель, які мають важливе значення для держави);

   передати у розпорядження районних державних адміністрацій повноваження із розпорядження рештою земель державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів (до завершення процедури об’єднання територіальних громад);

   визначити спрощений порядок встановлення та зміни меж територій територіальних громад, у тому числі при виникненні невизначеності або спору з приводу таких меж, а також порядок внесення відомостей про межі територіальних громад до Державного земельного кадастру, процедуру передачі земель державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад;

   передати сільським, селищним, міським радам повноваження із затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель за межами населених пунктів;

   надати об’єднаним територіальним громадам повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності на їх територіях;

   визначити правовий механізм передачі земель колишньої колективної власності до земель комунальної та приватної власності;

   передати від Держгеокадастру повноваження зі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель:

   обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям;

   виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад, які набудуть цих повноважень після  прийняття відповідною радою рішення про виконання контролюючих повноважень;

2) у частині забезпечення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки:

   визначити, що власник нерухомого майна одностороннім правочином може встановити вимогу щодо нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно чи його частина, а також скасувати таку вимогу (крім випадків, коли відповідно до вимог закону такий правочин підлягає нотаріальному посвідченню); така вимога щодо обов’язковості нотаріального посвідчення договору підлягає державній реєстрації як обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і може бути скасована за заявою власника нерухомого майна;

   розмежувати інформацію, яка вноситься та зберігається у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з дати набрання чинності цим Законом у Державний земельний кадастр буде вноситись інформація про земельні ділянки, а інформація про власників та користувачів земельних ділянок і про реєстрацію речових прав на земельні ділянки буде вноситися до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; державні кадастрові реєстратори матимуть доступ в онлайн-режимі до відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, і зможуть використовувати їх для всіх цілей, у тому числі для обліку земель, а державні реєстратори прав матимуть онлайн-доступ до всіх відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі, і також зможуть користуватися ними);

   скасувати необхідність отримання власниками та користувачами земельних ділянок паперових витягів про земельні ділянки з Державного земельного кадастру, а також зобов’язати державних реєстраторів прав при вчиненні реєстраційних дій самостійно формувати витяги про земельні ділянки з Державного земельного кадастру в електронній формі, які повинні бути збережені в електронному вигляді для підтвердження правомірності вчинення реєстрації речових прав на земельні ділянки;

   зобов’язати державних реєстраторів прав перевіряти не тільки відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а й наявність відповідних відомостей у Державному земельному кадастрі. Під час проведення реєстрації прав державний реєстратор також зобов’язаний перевірити, чи має право особа, яка звернулася із заявою про реєстрацію, на вчинення таких дій, а також перевірити наявність інформації про нерухоме майно в інших державних реєстрах;

   визначити, що державний реєстратор прав зобов’язаний залишати без розгляду заяву про реєстрацію права на нерухоме майно, якщо кадастровий номер земельної ділянки відсутній у Державному земельному кадастрі;

   передбачити, що продовження дії договору оренди земельної ділянки на такий самий строк і на таких самих умовах здійснюється автоматично, якщо договір оренди землі має умову про його автоматичне поновлення та орендована земельна ділянка не належить до земель державної або комунальної власності – інформація про автоматичне поновлення правочинів обов’язково вноситься до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації такого права;

   встановити, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться відомості про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього за відповідними правочинами;

   визначити, що Кабінет Міністрів України зобов’язаний забезпечити організацію та фінансування внесення до Державного земельного кадастру інформації про всі земельні ділянки, сформовані до 1 січня 2013 року, із присвоєнням усім ділянкам кадастрових номерів та зазначенням наявності або відсутності координат поворотних точок меж земельних ділянок для подальшого їх визначення при переоформленні прав;

   передбачити безоплатне підключення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в тому числі шляхом надання їм можливості безперервного використання відповідних відомостей у власних інформаційних системах;

   підвищити адміністративну відповідальність за вчинення державними реєстраторами прав порушень вимог законодавства при вчиненні реєстраційних дій;

   визначити, що під час проведення реєстрації змін до складу засновників (учасників) юридичної особи обов’язковість нотаріального посвідчення правочинів щодо відчуження частки учасника товариства може бути встановлена таким учасником одностороннім правочином. Відомості щодо обов’язкового нотаріального посвідчення правочинів щодо відчуження частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

   забезпечити можливість для мешканців села легалізувати свою діяльність у формі підприємницької діяльності для фізичних осіб – підприємців, які організували фермерське господарство, в тому числі сімейне, та надати їм можливість бути платниками єдиного податку четвертої групи, а також з метою їх становлення та подальшого розвитку встановити пільговий порядок сплати єдиного соціального внеску;

   зобов’язати сільськогосподарського товаровиробника сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб з орендної плати за нерухоме майно (в тому числі земельні ділянки, паї) до відповідного місцевого бюджету за місцем знаходження таких земельних ділянок та/або земельних часток (паїв);

   надати органам місцевого самоврядування право встановлювати фізичним особам індивідуальні пільги зі сплати місцевих податків;

   перейти від сталих ставок єдиного податку для платників четвертої групи – юридичних осіб до диференційованих ставок, що залежать від визначених органами місцевого самоврядування ставок земельного податку. При цьому передбачається законодавче встановлення різниці між ставками земельного податку та ставками єдиного податку для таких платників четвертої групи;

   привести у відповідність із Податковим кодексом норми Бюджетного кодексу щодо сплати податку на доходи фізичних осіб з орендної плати до місцевих бюджетів за місцем розташування нерухомого майна;

встановити, що за платників єдиного податку п’ятої групи – фізичних осіб (фермерів) частина єдиного соціального внеску сплачується за рахунок держави.

Прикінцевими положеннями законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України:

   забезпечити фінансування та внесення до 1 січня 2019 року до Державного земельного кадастру усіх відомостей, встановлених Законом України «Про Державний земельний кадастр», про всі сформовані земельні ділянки незалежно від дати виникнення права власності (користування) на них;

   забезпечити внесення за державний кошт до Державного земельного кадастру відомостей про усі земельні ділянки незалежно від форми власності, відомості про які на сьогодні у кадастрі відсутні.