Що необхідно врахувати для успішного стартап-проекту

Статистика свідчить, що тільки 1 з 10 стартапів, які на перших порах мають однакові шанси і запускаються в приблизно однаковий часовий проміжок, досягає успіху і виправдовує очікування своїх засновників. Чому відбувається саме так? Подібного стану справ можна знайти цілком логічне і навіть системне пояснення.

На перший погляд

Якщо гарненько погуглити, то в мережі можна знайти масу статей, які, по суті, розповідають про одне й те ж – чому деякі компанії вистрілюють на ринку і потрапляють на гребінь хвилі, а інші залишаються біля розбитого корита. Об’єднавши всі причини, про які пишуть ментори і гуру світу стартапів, можна скласти щось на зразок списку найголовніших причин провалів.

Не та ідея. Як правило, нові проекти зазнають фіаско через те, що їх задум побитий, не досконалий або не до кінця сформований. Початківці підприємці хапаються за першу-ліпшу або блискучу, на їх погляд, ідею і починають її реалізацію без попереднього вивчення ринку і спілкування з потенційними клієнтами. Перш ніж стартувати, варто визначити цільову аудиторію (ЦА), вибрати з неї кілька людей, готових випробувати вашу продукцію або послуги в тестовому режимі, зібрати їх думки, внести корективи і тільки потім робити крок назустріч реаліям ринку.

Довга підготовка. Так, ментори радять не випускати зовсім сирий продукт, але й затягувати з цим теж не варто. Стартапу потрібно починати роботу за умови наявності MVP – мінімальної версії з обмеженим функціоналом, яка, в той же час, зможе продемонструвати аудиторії, який проект планується в майбутньому. Підготовка MVP, як правило, не вимагає великих витрат сил, ресурсів і часу, але допоможе визначити, чи є реальний попит і ймовірність отримання прибутку.

Відсутність команди. Інвестори та інкубатори насторожено ставляться до проектів, якими займається тільки одна людина. Найчастіше, такі стартапи просто відсіваються у відборах. Вся справа в тому, що одна людина фізично не зможе впоратися з усіма обсягами роботи. Плюс, мотивувати себе самостійно завжди складніше, ніж в колективі.

Непрофесійна команда. Іноді можна почути рекомендацію, що стартап краще робити з друзями і в партнери брати тільки перевірених людей. Частково, це правда, і в світі на сьогоднішній день можна зустріти компанії, засновані двома подругами або, наприклад, одногрупниками. Ці проекти успішно розвиваються і отримують прибутки. Але думка про те, що бізнес краще не починати з родичами і друзями, теж ще ніхто не відміняв. Можна втратити і близької людини і справа всього життя. У стартап дійсно краще брати знайомих людей, але вони повинні бути професіоналами своєї справу. Інакше вся затія ризикує прогоріти.

Відсутність ментора. Ідея стартапа може бути оригінальною і вдалою, але вона не представляє зовсім нічого без грамотної реалізації. А в цих питаннях не обійтися без ментора, який підкаже, допоможе і познайомить з потрібними людьми. До речі, без останнього пункту в світі бізнесу і стартапів домогтися чогось дуже важко.

Недооцінка конкурентів. Про те, що сусідні компанії теж не дрімають, стартапу забувати не можна ніколи. Не можна і зупинятися. Впроваджуючи нові послуги, розвиваючись і постійно заявляючи про себе, компанія забезпечує собі місце в умах споживачів. А відсутність новин – це привід бути забутим.

Недостатні інвестиції. Хоча й кажуть, що компанію краще будувати без залучення фінансування, але у випадку з технологічними стартапами, які вимагають власних розробок, це майже неможливо. Саме тому кожен засновник повинен точно знати, яка сума йому потрібна для того, щоб рухатися вперед.

Проблеми бізнес-моделі. Представляти і розписувати те, як компанія буде працювати, потрібно ще задовго до її релізу на ринку. Бізнес-модель стоїть і потрібно розробляти. Вона буде перероблятися не менше сотні разів, але допоможе, нарешті, дістатися до мети.

Що насправді

Звичайно, фактори, представлені вище – це лише вершина айсберга. Причин, за якими стартап може провалитися або зірвати куш, може бути набагато більше. Тим не менш, на думку американського фінансиста Білла Гросса, існує тільки одна вагомий чинник, який визначає успіх або скорочує шанси до мінімуму. Цю версію Гросс представив під час свого TED-виступу.

Як виявилося, вся справа не в ідеї і навіть не в команді профі. Стартап може бути відмінним, але якщо він запущений в невідповідний час, то, швидше за все, він провалитися. Гросс підкреслює, що це не істина в останній інстанції. Але факти змушують замислитися, що ця гіпотеза має безпосереднє відношення до реальності.

Найяскравішим прикладом є досвід компанії Airbnb. Сьогодні ідея здавати житло незнайомцям вже не виглядає чимось незвичайному, а на старті багато інвесторів відмовили засновникам, оскільки порахували, що жодна розсудлива людина не пустить до себе переночувати першого зустрічного. Можливо, цей задум і не став би настільки успішним, якби не з’явився в період, коли одній половині аудиторії (орендодавцям) дуже потрібні були гроші, а іншій половині (туристам) не вистачало коштів для проживання в готелях і хостелах. Те ж саме стосується і Uber. Він з’явився тоді, коли водії почали шукати можливість заробити або просто мінімізувати витрати на щоденні поїздки або далекі подорожі за рахунок попутників.

Ще один хороший приклад – доля компанії онлайн-розваг Z.com. Вона була добре профінансована і продумана, але не досягла успіху, оскільки Інтернет, необхідний для її функціонування, що не був розвинений на належному рівні, а відео можна було переглядати тільки за допомогою установки десятка кодеків. А ось Youtube в 2005 році припав якраз до речі. Технології вже дозволяли його розвиток і не стали тим самим каменем спотикання, через який закрився Z.com.

Таким чином, з усього сказаного вище, можна зробити висновок, що запуск стартапу – це щось на зразок запуску космічного корабля, тільки з точки зору бізнесу. Процес створення вимагає ретельних прорахунків і врахування ряду зовнішніх факторів. Щоб убезпечити себе від провалу, в цьому випадку краще дійсно сім разів відміряти.

Джерело: http://ubr.ua/market/startup-time/poc...