Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Подписаться

Непредставление/несвоевременное представление отчетности в период карантина

15.05.2020 1003 0 0

Закон № 533 не освобождает плательщиков от применения к ним финансовой ответственности контролирующими органами, в частности, за непредставление (несвоевременное представление) налоговой отчетности по НДС, неуплату (несвоевременную) уплату налоговых обязательств по НДС.

Впрочем в период с 01.03.2020 г. по 31.05.2020 г. не будут применяться санкции за нерегистрацию (несвоевременную регистрацию) налоговых накладных/расчетов корректировки к налоговым накладным в ЕРНН.


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 24.04.2020 р. № 1641/6/99-00-07-01-01-06/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення підприємства гро надання роз’яснень щодо практичного застосування деяких положень Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (далі - Закон № 533), та у межах компетенції повідомляє.

Щодо звільнення підприємства від відповідальності за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування цо податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року

Законом № 533, який набрав чинності 18 березня 2020 року, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено, зокрема, пунктом 52-1 відповідно до якого за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

  • порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя ш договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
  • відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
  • порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;
  • порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ), акцизного податку, рентної плати.

Тобто Закон № 533 не звільняє платників від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.

Враховуючи зазначене, протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року не будуть застосовуватися санкції за нереєстрацію (несвоєчасі ту реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Разом з тим, звертаємо увагу на те, що порушення вимог Кодексу щодо реєстрації податкової накладної з ПДВ/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Стосовно відображення в податковій звітності з ПДВ за березень - травень 2020 року відомостей, зазначених у податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податків;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу встановлено, що при здійснені операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін та надати покупцю за його вимогою.

Таким чином Кодексом не встановлено залежності виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операцією з постачання товарів/послуг від факту реєстрації в ЄРПН податкової накладної.

Навпаки, податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов’язань за такою операцією.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Згідно з пунктом 1 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок № 21), до податкової
декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 6 розділу III Порядку № 21).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу V Порядку № 21 у рядках 1, 2, 3, 5 колонки А податкової декларації з ПДВ вказуються загальні обсяги постачання товарів/послуг за звітний період, які оподатковуються за основною ставкою, за ставкою 7 %, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 Кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод) та не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 Кодексу, та послуг, що не оподатковуються у зв’язку з їх місцем постачання за межами митної території України.

Отже, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата першої події за операцією з постачання товарів/послуг.

На таку дату платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

При цьому, незалежно від того, зареєстрована така податкова накладна в ЄРПН чи ні (з будь-яких причин), обсяг операцій з постачання товарів/послуг та сума нарахованого податку за такою операцією повинні бути відображені у податковій звітності платника податку за той звітний період, у якому така операція була здійснена.

Щодо звільнення підприємства від відповідальності за порушення вимог ведення касової дисципліни у період з 01 березня по 31 травня 2020 року

Порядок ведення касових операцій в України регламентується Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, зареєстрованим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі - Положення № 148).

Положення № 148 розроблено відповідно до Закону України від 20 трагня 1999 року № 679-ХІV «Про Національний банк України» і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами.

Указ Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», яким передбачалось застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів за порушення норм Положення № 148, втратив чинність згідно з Указом Президента України від 20 червня 2019 року № 418/2019 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України».

Статтею 164-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення порядку ведення касових операцій, зокрема, здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій, тягне за собою накладення штрафу на осіб, відповідальних за здавання виторгу, від сімнадцяти до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від сорока трьох до ста сімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законом № 533 внесено зміни до Кодексу, зокрема доповнено пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, який передбачає встановлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 73.1 статті 78 Кодексу.

Водночас Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУГО-19)» внесено зміни до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, згідно з якими мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок встановлюється на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім:

  • документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Кодексу;
  • фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
  • обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
  • цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
  • обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
  • здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Кодексу.

Враховуючи викладене, порушення норм Положення № 148, в тому числі вчинені у період з 18 березня по 31 травня 2020 року, тягне за собою накладенні штрафу у відповідності до статті 164-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стосовно звільнення підприємства від відповідальності за порушення строків сплати самостійно нарахованих податкових зобов’язань протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Водночас Законом № 533 внесено зміни до Кодексу, які передбачають звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, крім санкцій, зокрема, за:

  • порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Отже, у разі якщо строк сплати узгодженої суми грошового зобов’язання припадає на період з 01 березня по 31 травня 2020 року, і цей строк порушено, то сплата зазначеної суми платником податку відбувається без застосування зазначених штрафних санкцій.

Таке звільнення не поширюється на випадки порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов’язання з ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Водночас повідомляємо, що відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Комментарии к материалу

Лучшие материалы