Выплатил покупателю компенсацию за поставку бракованной продукции: что в налоговом учете продавца?

Плательщик налога на прибыль и НДС продал товар на гарантии. Товар оказался с браком. Поэтому потребитель его вернул и потребовал от продавца возместить ему расходы, связанные с возвратом бракованного товара. Как продавцу отразить в налоговом учете такую операцию?

Разъяснения по данному вопросу ГНС дала в Индивидуальной налоговой консультации от 20.11.19 г. № 1438/6/99-00-07-03-02-15/ІПК (далее – ИНК № 1438). Рассмотрим подробнее.

Налог на прибыль

В ИНК № 1438 налоговики по отдельности рассматривают операцию плательщика по выплате покупателю суммы компенсации за бракованный товар и операцию по уплате штрафов, пени и неустойки.

А налоговый учет зависит от того, обязан ли плательщик налога на прибыль корректировать финрезультат отчетного периода на разницы, предусмотренные разд. III Налогового кодекса (далее – НК), или нет.

Так, плательщики, которые не обязаны применять корректировки на разницы из разд. III НК, для целей налогового учета отражают абсолютно все расходы, связанные с продажей бракованного товара, по правилам бухучета. 

Плательщики, которые обязаны применять корректировки на разницы из разд. III НК, также должны отражать налоговые расходы на выплату компенсации за бракованный товар по бухгалтерским правилам. Правда, добавим, что если

плательщик отразил в бухучете такие расходы как возмещение за счет ранее сформированного гарантийного резерва, то он может уменьшить финрезультат отчетного периода на сумму таких расходов согласно пп. 139.1.2 НК. 

В то же время расходы на уплату штрафов, пени и неустойки, начисленных в пользу неплательщиков налога на прибыль, плательщиков этого налога по ставке 0 % и физлиц-единщиков, увеличивают финрезультат отчетного периода у плательщика, обязанного применять корректировки на разницы из разд. III НК согласно пп. 140.5.11 НК. 

Однако здесь все зависит от того, как налоговики классифицируют данные платежи. Если вдруг, изучив условия договора, налоговики решат, что выплаченные суммы штрафных санкций не являются штрафом, пеней и неустойкой для целей применения нормы пп. 140.5.11 НК, то данные суммы прямо попадут в налоговые расходы плательщика.

НДС

У поставщика возникли налоговые обязательства по НДС на дату первого события (получения предоплаты или отгрузки товара) (п. 187.1 НК). Выплата неустойки покупателю за невыполнение (ненадлежащее выполнение) договорных условий не является основанием для корректировки налоговых обязательств, если бракованная продукция не возвращается покупателем. Если же покупатель возвращает бракованный товар, тогда поставщик может откорректировать налоговые обязательства – при условии, что РК будет зарегистрирован в ЕРНН покупателем. 

Суммы неустойки (штрафов или пени) за нарушение условий договора не включаются в базу обложения НДС (п. 188.1 НК).

Покупатель отражал налоговый кредит на основании НН, зарегистрированной в ЕРНН поставщиком. Поскольку бракованная продукция не будет использована в хозяйственной деятельности покупателя, сумма этого налогового кредита должна быть откорректирована путем начисления налоговых обязательств на основании п. 198.5 НК.

Державна податкова служба України

Індивідуальна податкова консультація

від 20.11.19 р. № 1438/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ та податком на прибуток підприємств операцій з виплати компенсації витрат споживача у зв’язку з поверненням бракованої продукції в рамках виконання гарантійних зобов’язань при здійсненні продажу товарів та, керуючись статтею 52 розділу II Кодексу Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до статті 268 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, – вимагати повернення сплаченої суми (пункт 5 статті 268 ГКУ).

У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника (пункт 6 статті 268 ГКУ).

Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів (пункт 7 статті 268 ГКУ).

У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 ГКУ, якщо інший розмір не передбачено законом або договором (пункт 7 статті 269 ГКУ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу коригування податкових зобов’язань з ПДВ відбувається у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Таким чином, виплата постачальником неустойки покупцю за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань (поставка бракованої продукції) відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу не спричиняє підстав для коригування податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих таким постачальником при постачанні продукції, яка повністю або частково виявилась бракованою (за умови, що продукція не повертається постачальнику).

Щодо формування податкового кредиту при отриманні бракованої продукції

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Враховуючи наведене, при виявленні бракованої продукції, яка не може бути використана в господарській діяльності, при придбанні якої був сформований податковий кредит, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому виявлено брак, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну виходячи з вартості придбання такої продукції.

Щодо включення до витрат суми по виплаті компенсації браку за претензіями

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або, зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць при коригуванні фінансового результату до оподаткування на суми витрат при виплаті компенсації по претензіях за бракований товар (без урахування штрафних санкцій, пені і неустойки).

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Разом з тим повідомляємо, що відповідно до підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Отже, якщо платник податку на прибуток відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів нараховує на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу штрафи, пені, неустойки, то такий платник має збільшити фінансовий результат до оподаткування на відповідні суми штрафів, пені, неустойки.

Для надання більш конкретної відповіді щодо кваліфікацій виплат у вигляді компенсації по претензіях за бракований товар необхідне вивчення документів, на підставі яких здійснювались такі виплати.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.