В какой бюджет платить налоги, если предприятие перешло на учет в другую ГНС

Денежные обязательства налогоплательщика подлежат перечислению на соответствующие счета по учету доходов бюджета, открытые по основному и неосновному месту учета налогоплательщика.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 01.06.21 р. № 2212/ІПК/99-00-04-06-01-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що юридичну особу включено до Реєстру великих платників податків на 2021 рік та з 01.01.2021 р. переведено на облік до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Крім того, за приписами статті 64 Кодексу нове місце обліку є основним, а за своїм місцезнаходженням підприємство повинно обліковуватись в контролюючому органі за місцерозташуванням об`єктів оподаткування за неосновним місцем обліку.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання застосування норм податкового законодавства, на підставі якого юридична особа повинна здійснювати подання звітності і до якого бюджету повинна проводитись відповідна сплата податків з 01.01.2021 р. у процесі адміністрування податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного соціального внеску, екологічного податку, транспортного податку, плати за землю.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року N 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», наказу ДПС від 30.09.2020 р. N 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» з 01 січня 2021 року змінено формат роботи з великими платниками податків шляхом утворення п'яти міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків: Центральне, Східне, Західне, Південне, Північне.

Наказом ДПС від 22.12.2020 р. N 746 «Про переведення платників податків» (зі змінами) затверджено закріплення великих платників податків за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків за основним місцем обліку.

Взяття на облік за неосновним місцем обліку великих платників податків здійснюється в ГУ ДПС за заявою про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку за формою N 17-ОПП (додаток 9 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588 (далі - Порядок N 1588), яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку (п. 7.2 розділу VII Порядку N 1588).

Передача інтегрованих карток платників (далі - ІКП) забезпечується Офісом великих платників податків ДПС, МУ ДПС по роботі з ВПП за попереднім місцем обліку платника та прийняття таких ІКП ГУ ДПС за неосновним місцем обліку платників податків.

Великі платники податків повинні подавати заяви про взяття на облік платника податків у ГУ ДПС за неосновним місцем обліку за формою N 17-ОПП, а також подавати звітність та сплачувати податки до ГУ ДПС.

Відповідно до абзацу першого пункту 1.1 статті 1 Кодексу цей законодавчий акт регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Приписами абзацу першого пункту 57.1 статті 57 Кодексу визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Порядок сплати податків та зборів визначається статтею 35 Кодексу.

Так, відповідно до пункту 35.1 статті 35 Кодексу сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених Кодексом або законами з питань митної справи.

Обов’язок платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений статтею 35¹ Кодексу, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (абзац другий пункт 35.2 статті 35 Кодексу).

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що грошові зобов’язання платника податків підлягають перерахуванню на відповідні рахунки по обліку доходів бюджету, відкриті за основним та неосновним місцем обліку платника податків.

Основним місцем обліку великого платника податків є Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, що здійснює адміністрування податку на прибуток товариства, податку на додану вартість, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (рахунки по обліку доходів бюджету з ознакою 9).

Інші платежі підлягають сплаті за неосновним місцем обліку товариства (за місцем розташування (реєстрації) рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність).

Додатково повідомляємо, що сплату грошових зобов’язань платник податків може здійснювати на єдиний рахунок з урахуванням вимог статті 35¹ Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.