Учет товарных запасов: какие обязанности у ФЛП?

На физических лиц - предпринимателей, которые являются плательщиками единого налога и не зарегистрированных плательщиками НДС, не распространяются требования п. 12 ст. 3  Закона №265, в частности ведение в порядке, установленном законодательством, учета товарных запасов на складах и / или по месту их реализации.

Зато контролирующие органы имеют право требовать при проведении проверок у налогоплательщиков, которые проверяются, проведения инвентаризации основных средств, товарно-материальных ценностей, денежных средств, снятие остатков товарно-материальных ценностей, наличности (пп. 20.1.9 ст. 20 НКУ).

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.04.2020 р. № 1534/6/99-00-04-06-03-06/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) розглянула звернення щодо ведення обліку товарних запасів фізичною особою - підприємцем, яка є платником єдиного податку та не зареєстрована платником податку на додану вартість, з урахуванням фактично викладених обставин повідомляє наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Спрощена система оподаткування є особливим механізмом справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, визначених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку те на умовах, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).

Платники єдиного податку першої - третьої груп (фізичні особи -підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів (далі Книга) за формою та в Порядку встановленого накаюм Міністерства фінансів України №579 від 19.06.2015 (далі - Порядок №579) шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів (п.п.296.1.1. п.296.1. ст.296 ПКУ).

Пунктом 6 Порядку №579 визначено, що у графах 2-6 щоденно відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до п. 293.2 та п.г. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (окремо в готівкозій та безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі.

Разом з тим, ведення залишку товарних запасів платниками єдиного податку першої - третьої груп (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, чинним Порядком № 579 не передбачено.

Поняття «запаси», а також порядок їх обліку визначено Положеннам (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 (зі змінами) (далі -Стандарт 9 «Запаси»).

При цьому п. 2 ст. З Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що
бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Отже, фізична особа - підприємець за власним бажанням може вести окремий облік товарних запасів, зокрема з використанням Стандарт 9 "Запаси".

Слід зазначити, що відповідно до п. 12 ст. З Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додаау вартість.

Зважаючи на викладене, нормами чинного законодавства визначено, що та фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, не поширюються вимоги п. 12 ст. З Закону №265, зокрема ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Разом з тим, права контролюючих органів визначено статтею 20 ПКУ.

Згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПКУ контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарне -матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультації має індивідуальний характер і може вйкористовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.