Торговая марка: какой срок полезного использования
В случае если правоустанавливающим документом срок действия права пользования нематериального актива группы 3 «Права на коммерческие обозначения (права на торговые марки)» не установлен, то определенный самостоятельно плательщиком налога срок полезного использования такого нематериального актива должен составлять от 2 до 10 лет (включительно).
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 24.10.2018 р. N 4537/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму амортизації нематеріального активу (право на торгівельну марку) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Згідно з п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Відповідно до пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, Встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу І цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Згідно з пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Кодекс не містить визначення терміну «нематеріальні активи».
При цьому, відповідно до пп. 14.1.84 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.
У разі якщо право на торгівельну марку, яку придбав платник податку на прибуток, відноситься до нематеріальних активів, то фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації нематеріальних активів (прав на торгівельну марку) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та зменшується на суму розрахованої амортизації нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Строки нарахування амортизації нематеріальних активів у податковому обліку встановлено пп. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Зокрема, строк дії права користування для групи 3 «Права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті» встановлюються відповідно до правовстановлюючого документа.
Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років.
Отже, якщо правовстановлюючим документом строк дії права користування нематеріального активу групи 3 «Права на комерційні позначення (права на торговельні марки)» не встановлено, то визначений самостійно платником податку строк корисного використання такого нематеріального активу повинен становити від двох до 10 років (включно).
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Комментарии к материалу