Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Разделы:
Подразделы:
Подразделы:
Подразделы:

Строительство спортивных площадок за бюджетные средства: есть ли право на налоговый кредит?

23.09.2019

При приобретении налогоплательщиком за счет государственных ассигнований товаров / услуг, которые предназначены для использования в облагаемых НДС операциях, суммы НДС, уплаченные/начисленные при приобретении таких товаров/услуг, включаются в состав налогового кредита на основании составленной и зарегистрированной в ЕРНН налоговой накладной


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 11.09.2019 р. № 124/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України з урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби» розглянула звернення щодо визначення податкових зобов‘язань при придбанні товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є платником податку на прибуток і ПДВ. За рахунок коштів державного та місцевого бюджетів здійснює будівництво спортивних майданчиків для міні-футболу із штучним покриттям.

На виконання умов укладених договорів Товариство здійснило попередню оплату постачальникам штучної трави за рахунок коштів, які отримані із місцевого бюджету. Товар від постачальників на даний момент не отриманий.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V ПКУ).

На дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 розділу V ПКУ).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ).

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях та/або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

ПКУ не передбачено будь-яких виключень щодо формування податкового кредиту та визначення податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ для платників ПДВ, які фінансуються з державного бюджету.

При цьому під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Таким чином при придбанні платником податків за рахунок державних асигнувань товарів/послуг, які призначені для використання в оподаткованих ПДВ операціях, суми ПДВ, сплачені / нараховані при придбанні таких товарів / послуг, включаються до складу податкового кредиту на підставі складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Комментарии к материалу
Популярное
13.05.2025
Топ-20 новостей прошлой недели
Самые интересные новости минувшей недели Госстат планирует прекратить ЕГРПОУ: начато обсуждение Внесены изменения в Порядок проведения призыва граждан на военную службу во время мобилизации ГНС отвечает на актуальные вопросы налогоплательщиков: письмо от 02.05.2025 Работникам планируют предостави...
27.02.2025
Хранение и использование горючего на предприятии в 2025 году: учет, налоги и документальное оформление
Марафон-2025: главные бухгалтерские акценты года У субъектов хозяйствования, использующих в своей деятельности транспортные средства, другие машины и механизмы, потребляющие топливо, постоянно возникают вопросы, связанные с учетом и документальным оформлением операций с таким горючим, а также с изме...
14.02.2025
Изменения в законодательстве с 10 по 14 февраля 2025 года
Кабмин утвердил изменения к Порядку предоставления ежегодного основного отпуска продолжительностью до 56 календарных дней Внесены изменения в постановление КМУ от 14.04.1997 № 346 «Об утверждении Порядка предоставления ежегодного основного отпуска продолжительностью до 56 календарных дней рук...
Новое
13.05.2025
Срочные трудовые договоры и когда они заключаются
Трудовой договор может быть: 1) бессрочным, заключаемым на неопределенный срок; 2) на определенный срок, установленный по согласованию сторон; 3) заключающимся на время выполнения определенной работы. Эти нормы ст. 23 КЗоТ разъяснили должностные лица управления инспекционной деятельности в ...
13.05.2025
Как бизнесу защитить себя в хозяйственном суде
В случае невозможности решить вопрос в досудебном порядке стороны могут обратиться в хозяйственный суд. Обращение в хозяйственный суд – это важный инструмент защиты нарушенных прав и интересов субъектов хозяйствования. Однако, прежде чем подать иск, стороны должны оценить возможность досудебно...
13.05.2025
Что делать в случае увольнения совместителя с основного места работы
Работника целесообразно уволить с должности по совместительству, а затем принять на основное место работы по новому трудовому договору, учитывая требования ст. 24 КЗоТ. В соответствии с требованиями ст. 1021 КЗоТ совместительством считается выполнение работником, кроме основной, иной оплачиваемой ра...
Лучшие материалы