Если средства, предоставляемые получателю в виде гранта на безвозмездной и безвозвратной основе фондом, не является оплатой стоимости товаров/услуг, поставляемых получателем гранта (в том числе третьим лицам), то такие средства не учитываются при определении предельного объема для регистрации плательщиком НДС

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 24.02.2020 р. № 750/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ коштів гранту фонду та реєстрації платником ПДВ, якщо сума гранту перевищує 1000000 грн та, керуючись статтею 52 розділу ІІ податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Пунктом 1 статті 1 Закону України «Про фонд» (далі - Закон) визначено, що фонд є бюджетною установою, яка виконує спеціальні функції щодо сприяння національно-культурному розвиткові України.

Відповідно до статті 12 Закону, грант - це фінансові ресурси, що надаються на безоплатній і безповоротній основі фондом суб’єкту, який проводить діяльність у сфері культури, для реалізації проекту, рішення про фінансування якого прийняте в порядку, передбаченому Законом.

У разі прийняття Дирекцією Фонду рішення про надання фінансування певному проекту за рахунок коштів фонду з отримувачем коштів укладається договір про надання гранту.

Типова форма договору про надання гранту затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв.

За договором про надання гранту фонд набуває право здійснювати контроль за реалізацією проекту відповідно до порядку, встановленого таким договором та законодавством, у тому числі вимагати виконання зазначеного порядку та вживати заходів у разі його порушення. Договір про надання гранту не може передбачати замовлення та (або) отримання фондом будь-яких товарів, робіт, послуг, майнових прав та (або) витрачання грошей на такі товари, роботи, послуги, майнові права.

Істотними умовами договору про надання гранту є визначення конкретного проекту, для реалізації якого надаються кошти; сума гранту (обсяг коштів) з відповідним кошторисом із зазначенням об’єктів, на які вона витрачатиметься; графік платежів; зобов’язання особи, яка отримує кошти, у тому числі щодо звітності; мінімальні технічні вимоги до проекту, які мають бути забезпечені; строк реалізації гранту; порядок надання доказів на підтвердження належного виконання договору про надання гранту; відповідальність за порушення умов договору.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткування згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої-третьої групи.

Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Операції, які не є об’єктом оподаткування, а також ті, які не враховуються при визначенні бази оподаткування, не приймаються у розрахунок для визначення граничного обсягу операцій, по досягненню якого особа повинна зареєструватися як платник ПДВ.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Отже, при визначенні необхідності обов'язкової реєстрації платником ПДВ враховується обсяг здійснених таким платником операцій з постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців.

Сума коштів у вигляді гранту, що надійшли на безоплатній і безповоротній основі від фонду, може приймати участь в обрахунку граничного обсягу для реєстрації особи платником ПДВ, якщо такі кошти надходять в рахунок оплати вартості товарів/послуг, які постачаються платником (в тому числі третім особам).

Якщо кошти, що надаються отримувачу у вигляді гранту на безоплатній і безповоротній основі фондом, не є оплатою вартості товарів/послуг, які постачаються отримувачем гранту (в тому числі третім особам), то такі кошти не враховуються при визначенні граничного обсягу для реєстрації платником ПДВ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.