Проведение налоговиками контрольной закупки

Товары, полученные служебными (должностными) лицами контролирующих органов при проведении контрольной расчетной операции, подлежат возврату налогоплательщику в неповрежденном виде, а в случае невозможности возврата такого товара возмещение расходов осуществляется в соответствии с законодательством по вопросам защиты прав потребителей (пп. 20.1.11 НКУ ).

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 16.05.2019 р. № 2208/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення про наданні податкової консультації з питань здійснення контрольних розрахункових операцій під час проведення фактичних перевірок та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Чи мають право посадові особи контролюючих органів проводити контрольн і розрахункові операції під час проведення фактичної перевірки, а не тільки до її початку, як це передбачено статтею Податкового кодексу?

Чи повинні посадові особи (Державної фіскальної служби) при проведенні фактичної перевірки та контрольної розрахункової операції здійснювати готівковий або безготівковий розрахунок за товар?

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс), Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265).

Відповідно до підпункту 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 Кодексу контролюючі органи мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО).

Слід зауважити, що зазначена норма не встановлює заборону контролюючим органам проводити контрольні розрахункові операції в інший час (не в межах терміну проведення перевірки), а тому проведення контрольних розрахункових операцій під час проведення фактичної перевірки не є порушенням вимог Кодексу.

Законом № 265 визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, здійснення розрахункової операції (в тому числі під час проведення фактичної перевірки та контрольної розрахункової операції) передбачає сплату споживачем на користь продавця вартості товару (послуги) та отримання споживачем такого товару (послуги).

Враховуючи викладене, посадові особи контролюючих органів під час проведення фактичної перевірки та здійснення контрольної розрахункової операції повинні здійснювати розрахунок за придбані товари (послуги) у готівковій або безготівковій (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) формі.

При цьому товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді, а у разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів (підпункт 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 Кодексу).

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.