Программную продукцию поставляет нерезидент: что с НДС?

Операции по поставке программной продукции от нерезидента резиденту на таможенную территорию Украины является объектом налогообложения НДС, которые, в свою очередь, в соответствии с п. 26¹ подраздела 2 раздела XX Кодекса не облагаются НДС.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 08.10.2019 р. № 627/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо зазначення окремих реквізитів в податковій накладній при придбанні програмної продукції у нерезидента та відображення такої операції в податковій звітності та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі -Кодекс), повідомляє.

Пунктом 52.3 статті 52 Кодексу встановлено, що індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити, зокрема, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків.

В той же час звернення платника податку містить лише перелік питань щодо порядку заповнення окремих показників податкової накладної та податкової звітності при придбанні програмної продукції у нерезидента, однак не містить ні конкретної інформації щодо суті здійснених (запланованих) платником операцій, ні опису фактичних обставин таких операцій.

Таким чином, ДФС не має можливості надати висновок з питань практичного використання норм законодавства та повідомляє загальні норми оподаткування виходячи з інформації, що міститься у зверненні.

Щодо оподаткування операцій з постачання програмної продукції

Пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу для операцій з постачання програмної продукції тимчасово, з 01.01.2013 до 01.01.2023, запроваджено пільговий режим оподаткування ПДВ, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:

• результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;
• примірники (копії, екземпляри) комп'ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп'ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп'ютерної програми чи в іншій формі;
• будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;
• криптографічні засоби захисту інформації.

Згідно із законами України від 23 березня 2000 року № 1587-ІІІ «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних», від 23 грудня 1993 року № 3792-ХІІ «Про
авторське право і суміжні права» комп'ютерна програма - це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).

При цьому компонентами комп'ютерної програми є частини програмного забезпечення, які можуть бути частинами (модулями), на основі або за допомогою яких створюється певна програма, та/або діяти як самостійні комп'ютерні програми.

Програмна продукція (програмний засіб, програмне забезпечення) не має окремо визначеного коду УКТ ЗЕД та розглядається ж результат виконання робіт, який може бути переданий виконавцем замовнику з використанням мережі Інтернет електронною поштою або іншими засобами передачі інформації.

Об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

У разі постачання послуг нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету, є отримувач послуг.

Місцем постачання послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення відповідно до підпункту «в» пункту 186.3 статті 186 розділу V Кодексу є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Отже, операції з постачання програмної продукції від нерезидента резиденту на митну територію України є об'єктом оподаткування ПДВ, які, в свою чергу, відповідно до пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу не оподатковуються ПДВ.

Щодо зазначення окремих реквізитів у податковій накладній

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276) (далі -Порядок № 1307).

Перелік обов'язкових реквізитів, жі зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» - «і» пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу, зокрема такими реквізитами є:

• опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг);
• код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з ДКПП;
• платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VІІ «Про Митний тариф України».

Коди послуг згідно з ДКПП визначені у ДКПП (ДК 016:2010), затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457.

У разі виникнення необхідності визначення коду послуг згідно з ДКПП, враховуючи лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.05.2017 № 3411-08/15258-03, платник податку може звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

У разі виникнення необхідності визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД платник податку може звернутися до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.

Крім того, підпунктом 2 пункту 16 Порядку № 1307 передбачено, що ДФС визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 розділу V Кодексу.

Довідник умовних кодів товарів, які відсутні в УКТ ЗЕД, розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: http://sfs.gov.ua/dovidniki~reestri--....

Порядок заповнення поля «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» у верхній лівій частині податкової накладної визначено пунктом 8 Порядку № 1307.

Щодо відображення в податковій звітності операції з придбання програмної продукції у нерезидента

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 розділу V Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з:

• придбання або виготовлення товарів та послуг;
• ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

При цьому всі обсяги придбаних товарів/послуг відображаються в розділі II податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація), форма та порядок заповнення якої затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі - Порядок № 21).

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 21 до розділу II «Податковий кредит» декларації включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) без ПДВ (рядок 10.3 декларації) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України.

Формою декларації та Порядком № 21 не передбачено відображення в декларації обсягів придбання товарів і необоротних активів, ввезених на митну територію України із застосуванням звільнення від оподаткування, та обсягів послуг, отриманих від нерезидента, місцем постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу визначена митна територія України, і на які поширюється режим звільнення від оподаткування, а тому такі операції в декларації не відображаються.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.