Податковий облік витрат, понесених на капремонт ОЗ, та нарахування амортизації ОЗ у період проведення ремонту, за умови ведення бухобліку за МСБО

МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС - ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФІС З ОБСЛУГОВУВАННЯ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ

ЛИСТ

від 03.11.2015 р. N 24527/10/28-10-06-11

Щодо врахування у податковому обліку витрат понесених на капітальний ремонт ОЗ та нарахування амортизації ОЗ у період проведення ремонту, за умови ведення бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами

Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з ОВП розглянуло лист підприємства та в межах своїх повноважень повідомляє.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (в редакції, яка діє з 1 січня 2015 року, із змінами і доповненнями) (далі - ПКУ) об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Тобто, облік податку на прибуток базується на даних бухгалтерського обліку. А безпосередньо сам податок на прибуток обчислюється виходячи із бухгалтерського фінансового результату до оподаткування (визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних П(С)БО або міжнародних стандартів фінансової звітності), відкоригованого на різниці, передбачені Податковим кодексом.

Перелік різниць, на які збільшується/зменшується фінансовий результат до оподаткування наведено у статтях 138 - 141 Податкового кодексу. Зокрема, до таких різниць віднесено різниці, які виникають при амортизації необоротних активів (ст. 138 Податкового кодексу).

Згідно з п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

• на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
• на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
• на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

та зменшується:

• на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;
• на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;
• на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ передбачено, що розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I цього Кодексу, пп. 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

Зокрема, у пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів та інших необоротних активів, мінімально допустимі строки їх амортизації, а також обумовлені особливості щодо врахування при розрахунку амортизації строків корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку.

Нормативним документом, що регламентує облік основних засобів, а також їх відображення у міжнародній фінансовій звітності є Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) "Основні засоби" від 01.01.2014 р. Згідно з п. 6 МСБО 16 основні засоби - це матеріальні об’єкти, що їх:

а) утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей;

б) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду.

На підставі п. 55 МСБО 16 амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу (або включають до ліквідаційної групи, яку класифікують як утримувану для продажу) згідно з МСФЗ 5, або на дату, з якої припиняють визнання активу. Отже, амортизацію не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю. Проте, згідно з використаними методами амортизації, амортизаційні відрахування можуть дорівнювати нулю, якщо немає виробництва.

Враховуючи зазначене, платник податку має керуватися правилами бухгалтерського обліку з урахуванням обмежень, передбачених нормами ст. 138 розділу III та п. 11 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ зокрема, при урахуванні груп та мінімально допустимих строків амортизації, методів нарахування амортизації та ін.

Джерело: http://www.profiwins.com.ua/uk/letter...