Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Подписаться

По какой ставке облагаются операции по поставке услуг по временному размещению (проживанию), предоставляемые гостиницами?

15.07.2021 62 0 0

Если Общество является поставщиком непосредственно услуг по временному размещению (проживанию) и имеет статус гостиницы или подобного средства временного размещения (класс 55.10 группа 55 КВЭД ДК 009:2010), то операции Общества по поставке клиенту таких услуг, в том числе с учетом питания при условии, что такое питание является составной частью услуг по временному размещению (проживанию) и его стоимость включается в состав стоимости услуг по временному размещению (проживанию), облагаются НДС по ставке налога в размере 7 процентов.


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ 

від 07.07.21 р. № 2676/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей застосування положень пункту 74 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VІ (далі - ПКУ), та керуючись статтею 52 розділу ІІ ПКУ, повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство провадить діяльність за КВЕД 55.10 «Діяльність готелів та інших подібних закладів з тимчасового розміщення». Готельні послуги надаються в готелі категорії «чотири зірки». При цьому, до вартості послуги з тимчасового розміщення та проживання включена вартість сніданку у форматі «шведський стіл».

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму визначено Законом України від 15 вересня 1995 року N 324/95-ВР «Про туризм» із змінами і доповненнями (далі - Закон N 324).

Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 р. N 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 р. за N 413/9012 із змінами і доповненнями (далі - Правила N 19).

Згідно зі статтею 1 Закону N 324 та Правилами N 19:

  • готель - це підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається із шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов'язковим обслуговуванням;
  • аналогічні засоби розміщення - це підприємства будь-якої організаційно-правової форми власності, що складаються з номерів і надають обмежені готельні послуги, включно з щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів;
  • готельна послуга - дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю;
  • основні послуги - обсяг послуг готелю (проживання, харчування тощо), що включається до ціни номера (місця) і надається споживачу згідно з укладеним договором;
  • додаткові послуги - обсяг послуг, що не належать до основних послуг готелю, замовляються та сплачуються споживачем додатково за окремим договором.

Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010» затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. N 457 (з урахуванням внесених до нього змін та доповнень) (далі - ДК 009:2010), відносить до класу 55.10 групи 55 КВЕД діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.

Згідно з ДК 009:2010 та з урахуванням Методологічних основ та пояснень до позиції Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 р. N 396 (з урахуванням внесених змін та доповнень), такий клас включає надання місць для переважно короткострокового проживання гостей і відвідувачів зазвичай на добовій або тижневій основі. Ця діяльність охоплює надання упорядженого житла в гостьових кімнатах або номерах «люкс». Послуги охоплюють щоденне прибирання та заміну постільної білизни. Також можливе надання широкого переліку додаткових послуг, таких як забезпечення харчуванням і напоями, паркування, послуги пралень, басейнів і тренажерних залів, місць для відпочинку та розваг, а також конференц-залів і місць для проведення нарад.

Такий клас охоплює діяльність з розміщування у:

  • готелях;
  • курортних готелях;
  • готелях класу «люкс»;
  • мотелях.

Такий клас не охоплює надання в оренду будинків, упоряджених або неупоряджених квартир чи апартаментів для постійного проживання зазвичай на місячний або річний термін.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 193.1 статті 193 розділу V та пункту 74 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, починаючи з 1 січня 2021 року і до 01 січня 2023 року, операції з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків.

Якщо Товариство є постачальником безпосередньо послуг із тимчасового розміщування (проживання) та має статус готелю або подібного засобу тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), то операції Товариства з постачання клієнту таких послуг, у тому числі з урахуванням харчування за умови, що таке харчування є складовою частиною послуг із тимчасового розміщування (проживання) та його вартість включається до складу вартості послуг із тимчасового розміщування (проживання), оподатковуються ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відсотків.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.1 статті 52 розділу ІІ ПКУ).

Комментарии к материалу

Лучшие материалы