Кто может применять нулевую ставку по налогу на прибыль

Плательщики налога на прибыль, образованные в течение 2019 не путем реорганизации, приватизации и корпоратизации, по п. 44 подраздела 4 раздела XX НКУ имеют право применять ставку налога на прибыль 0%, начиная с года образования такого налогоплательщика, при условии, что за период деятельности в таком отчетном (налоговом) году годовой доход, определенный по правилам бухучета, не превышает 3 млн грн и размер начисленной за каждый месяц отчетного периода заработной платы (дохода) для каждого из работников, состоящих с налогоплательщиком в трудо вых отношениях, с учетом даты заключения трудового договора, является не менее двух минимальных заработных плат, размер которой установлен законом.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 16.07.2019 р. № 3293/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо застосування ставки нуль відсотків платником податку на прибуток підприємств, якого утворено всередині 2019 року та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема, для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році (п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 Кодексу).

Відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, псі перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та псі відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (е6о протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п'яти до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п'яти до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягай показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов'язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу.

Дія п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не поширюється на суб'єктів господарювання, які:

1)  утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злитгя, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації;

2)  здійснюють:

2.1)  діяльність у сфері розваг, визначену в підпункті 14.1.46 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу;

2.2)  виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів;

2.3)  виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;

2.4)  видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

2.5) фінансову та страхову діяльність (гр. 64 - гр. 66 Секції К КВЕД ДК 009:2010);

2.6)  діяльність з обміну валют;

2.7)  видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;

2.8)  операції з нерухомим майном (гр. 68 КВЕД ДК 009:2010);

2.9)  поштову та кур'єрську діяльність (гр. 53 КВЕД ДК 009:2010);

2.10)  діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

2.11)  діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлег ня відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;

2.12)  охоронну діяльність;

2.13)  зовнішньоекономічну діяльність (крім ДІЯЛЬНОСТІ у ефірі інформатизації);

2.14)  виробництво продукції на давальницькій сировині

2.15)  оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;

2.16)  діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;

2.17)  діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр. 69 КВЕД /ДК 009:2010);

2.18)  діяльність у сфері інжинірингу (гр. 71 КВЕД ДК 009:2010).

Отже, платники податку на прибуток, утворені протягом 2019 року не шляхом реорганізації, приватизації та корпоратизації, відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу мають право застосовувати ставку податку на прибуток нуль відсотків, починаючи з року утворення такого платника податку, за умови, що за період діяльності у такому звітному (податковому) році річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, з урахуванням дати укладення трудового договору, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом.

Одночасно, платник податку має право застосовувати ставку податку на прибуток нуль відсотків за умови, що діяльність, яку він здійснює, не належить до переліку видів діяльності, визначених п.п. 2 п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, щодо яких застосування ставки податку куль відсотків заборонено.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.