Критерии для признания задолженности «безнадежной»

Безнадежная задолженность - это задолженность, которая отвечает, в частности, такому признаку: задолженность по обязательствам, по которым истек срок исковой давности (пп. «а» пп. 14.1.11 ст. 14 НКУ). Поэтому если задолженность будет отвечать этому критерию, налогоплательщик не должен осуществлять проверку соответствия такой задолженности другим критериям, предусмотренным пп. 14.1.11 ст. 14 НКУ.

Впрочем следует учитывать, что сумма задолженности одного налогоплательщика перед другим налогоплательщиком, не взысканная по истечении срока исковой давности, является безвозвратной финансовой помощью (пп. 14.1.257 ст. 14 НКУ).

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.09.2020 р. № 3879/ІПК/21-22-04-05-07

Державна податкова служба України розглянула звернення товариства з обмеженою відповідальністю «_____» щодо віднесення заборгованості до категорії «безнадійна» та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

Заявник звернувся з питанням чи є виключним та достатнім критерієм сплив строку позовної давності для визнання заборгованості безнадійною незалежно від того чи звернувся кредитор до суду, та чи існує обов’язок перевірки відповідності такої заборгованості іншим критеріям, передбаченим пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Кодексу безнадійна заборгованість – це заборгованість, яка відповідає, зокрема такій ознаці:

а) заборгованістьзазобов'язаннями, щодояких минув строк позовноїдавності;

Згідно зі ст.256 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІV (далі – ЦКУ) позовна давність – це строк в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦКУ).

Підпунктом «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною. Ця норма Кодексу не передбачає необхідності здійснення платником податку - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. Тож виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійної згідно з «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є сплив строку позовної давності щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Таким чином, у разі якщо заборгованість буде відповідати критерію, визначеному пп. «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, платник податку не повинен здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим критеріям, передбаченим пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Водночас слід зауважити, що відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.