Кредитные союзы: когда РРО обязателен, а когда - нет

При оплате членами кредитного союза (физическими лицами) вступительного, обязательного паевого взноса и целевых взносов, формирующих имущество кредитного союза, или получении ими дохода на свой паевой взнос, не является расчетной операцией, действующим законодательством применения РРО не требуется.

Кредитные союзы при предоставлении и возврате суммы кредита, плате за пользование кредитом, привлечении депозитов, плате, начисляемой на вклады, которые находятся на депозитных счетах, оплате кредитной союзе за предоставление гарантий и поручительства и других финансовых услуг, предусмотренных действующим законодательством, если расчеты проводятся в наличной форме, должны применять РРО и выдавать соответствующий расчетный документ установленной формы.

Расчеты, которые не требуют обязательности использования РРО, проводятся кредитным союзом в кассах с соблюдением требований, определенных Положением о ведении кассовых операций в национальной валюте в Украине, утвержденного постановлением Нацбанка от 29.12.2017 г. № 148.

Если расчет с кредитным союзом было осуществлено с применением платежных систем или ПТКС, принадлежащих банкам (или финансовым учреждениям), в том числе с использованием электронного платежного средства (кредитной карты), и зачисление средств было проведено на расчетный счет согласно договору, платежного требования (и так далее), применение РРО является обязательным.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 05.02.2019 р. № 393/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула запит КС « ... » від № (вх. ДФС № від...) щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) повідомляє.

Щодо обов’язковості застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) кредитною спілкою при наданні послуг (питання 1,2 та 3).

Згідно з п. 2 ст. 1 Закону України від 28 червня 2001 року № 2908-ІІІ «Про кредитні спілки», (далі - Закон № 2908) кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону № 2908 кредитні спілки в Україні діють відповідно до цього Закону, інших законів України та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), який є спеціальним законом.

Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України (далі - Кодекс), заборонено.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з абзацом другим п. 1 ст. 12 Закону № 2908 члени кредитної спілки зобов’язані брати участь у формуванні майна кредитної спілки, зокрема сплачувати у грошовій формі вступні, обов’язкові пайові та інші внески у розмірах, строки та в порядку, що визначені статутом кредитної спілки.

Також відповідно до абзацу п’ятого п. 1 ст. 11 Закону № 2908 члени кредитної спілки мають право одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.

Отже, при сплаті членами кредитної спілки (фізичними особами) вступного, обов’язкового пайового внеску та цільових внесків, які формують майно кредитної спілки, або отриманні ними доходу на свій пайовий внесок, що не є розрахунковою операцією, чинним законодавством застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) не вимагається.

Щодо застосування РРО при наданні та поверненні кредиту і процентів за користування кредитом, залученні коштів на депозитні рахунки, оплаті процентів за депозитом, наданні за плату поручительств та інших фінансових (супутніх) послуг, пов’язаних з наданням кредитів та залученням вкладів на депозитні рахунки в готівковій та безготівковій формі (питання 4, 5 та 6).

Згідно з п. 2 ст. З Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон № 71) внесені зміни до Кодексу і, зокрема, до п. 1 ст. 9 Закону № 265 щодо обов’язкового застосування РРО та розрахункових книжок при наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та виданою відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Таким чином, при наданні послуг, зокрема фінансових, розрахунки мають проводитись із застосуванням РРО на загальних підставах.

Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 2664) фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Також згідно з пп. 4, 6, 7 та 14 ст. 4 Закону № 2664 фінансовими вважаються, зокрема, такі послуги, як залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, надання гарантій та поручительства, послуги у сфері страхування.

Отже, кредитні спілки при наданні та поверненні суми кредиту, платі за користування кредитом, залученні депозитів, платі, яка нараховується на вклади, що знаходяться на депозитних рахунках, оплаті кредитній спілці за надання гарантій і поручительства та інших фінансових послуг, передбачених чинним законодавством, якщо розрахунки проводяться в готівковій формі, мають застосовувати РРО та видавати відповідний розрахунковий документ встановленої форми.

Щодо оформлення розрахунків у касі (питання 7).

Враховуючи зазначене, розрахунки, які не потребують обов’язковості використання РРО, проводяться кредитною спілкою у касах з дотриманням вимог, визначених Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, яке розроблено відповідно до Закону України «Про Національний банк України» (далі - Положення № 148) і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності. А саме операцій, пов’язаних з веденням господарської діяльності.

Щодо застосування фінансових санкцій за невикористання РРО при проведенні розрахункових операцій (питання 8).

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

• у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
• непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;
• невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
• нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:
• вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Зазначена норма Закону №265 встановлює види порушень, які можуть повторюватись тривалий період у роботі суб’єкта господарювання, тобто можуть бути однотипними.

Оскільки тільки перевіркою суб’єкта господарювання встановлюється факт вчинення правопорушення, вважаємо, що у разі виявлення під час перевірки підтверджених належним чином фактів порушень вимог щодо застосування РРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції за порушення, встановлене вперше, - 1 гривня.

За результатами наступних перевірок, проведених протягом календарного року, при встановленні повторних порушень застосовуються фінансові санкції відповідно за кожне наступне вчинене порушення - 100 відс. вартості проданих з порушенням товарів (послуг).

Щодо застосування РРО у разі здійснення операцій у безготівковій формі (питання 9).

Якщо розрахунок з кредитною спілкою було здійснено із застосуванням платіжних систем або програмно-технічних комплексів самообслуговування, які належать банкам (або фінансовим установам), зокрема з використанням електронного платіжного засобу (кредитної картки) і зарахування коштів було проведено на ваш розрахунковий рахунок відповідно до договору, платіжної вимоги (тощо), застосування РРО є необов’язковим.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.