Как вернуть сумму уплаченного налога на доходы нерезидента

Продажа и покупка услуг в ВЭД
Исправляем ошибки по налогу на доходы нерезидентов-юрлиц
Налог на доход нерезидента, полученный по договору уступки права требования, может не уплачиваться

Если средства по займу или финансовым кредитом, предоставленными нерезидентом до 31 декабря 2016 года, были привлечены путем размещения иностранных долговых ценных бумаг на иностранной фондовой бирже и соответствуют условиям пп. «б» пп. 141.4.11 НКУ, то доходы нерезидента в виде процентов по таким ссудам или финансовым кредитом (в том числе, которые были уплачены в 31.12.2016) освобождаются от налогообложения.

Если же налог по таким операциям был уплачен, его можно вернуть:

• путем уточнения суммы задекларированного такого налога в сторону уменьшения путем представления уточняющей налоговой декларации по налогу на прибыль (на основании п. 50.1 НКУ);
• путем подачи заявления на возврат ошибочно и/или излишне уплаченных денежных обязательств в произвольной форме, в которой указать направление перечисления средств.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 20.07.2018 р. №3215/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку повернення сплаченого податку на доходи нерезидента та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Згідно з пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою в розмірі 5 відсотків у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасним дотриманням таких умов:

а) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

б) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;

в) нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Водночас згідно з п. 46 підрозділу 4 Перехідних положень Кодексу звільняються від оподаткування доходи, які сплачені або сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам пп. «б» пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Отже, якщо кошти за позикою або фінансовим кредитом, наданими нерезидентом до 31 грудня 2016 року, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам пп. «б» пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, то доходи нерезидента у вигляді процентів за такими позикою або фінансовим кредитом (у тому числі, що були сплачені до 31.12.2016) звільняються від оподаткування.

Суму надлишкового сплаченого податку з таких доходів можливо повернути двома способами.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунка.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Отже, у разі надміру сплаченого податку на доходи нерезидента у попередньому звітному (податковому) періоді, платник податку має право уточнити суму задекларованого такого податку у бік зменшення шляхом подання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток.

Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Кодексу надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом (пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Кодексу).

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 Кодексу та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 Кодексу).

За наявності переплати платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів (п. 43.4 ст. 43 Кодексу).

Водночас у разі, якщо нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України, то відповідно до п. 103.11 ст. 103 Кодексу розгляд питання про відшкодування такої різниці здійснюється на підставі подання до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походження з України. Необхідні документи подаються нерезидентом або посадовою (уповноваженою) особою, яка повинна підтвердити свої повноваження відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 103.12 ст. 103 Кодексу контролюючий орган перевіряє відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах, фактичним даним та відповідному міжнародному договору України, а також факт перерахування до бюджету відповідних сум податку особою, яка виплатила доходи нерезидентові. У разі підтвердження факту зайвого утримання сум податку контролюючий орган приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та нерезидентові (уповноваженій особі).

Висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу Державного казначейства України. У разі відмови в поверненні суми податку контролюючий орган зобов'язаний надати нерезидентові (уповноваженій особі) обґрунтовану відповідь. Орган Державного казначейства України на підставі висновку контролюючого органу перераховує кошти у розмірі, визначеному у висновку, на рахунок особи, яка надміру утримала податок з доходів нерезидента (п. 103.13 ст. 103 Кодексу).

Особа, яка здійснила виплату доходу нерезидентові, повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору України, після отримання копії рішення контролюючого органу про повернення суми надміру сплачених грошових зобов'язань або після зарахування коштів від відповідного органу Державного казначейства України. Кошти, які за рішенням контролюючого органу повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших податкових зобов'язань такої особи за її письмовою заявою, яка подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення надміру утриманих сум податку. У цьому разі висновок про повернення надміру сплаченої суми податку до відповідного органу Державного казначейства України не надсилається (п. 103.14 ст. 103 Кодексу).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).