Как справляется туристический сбор в 2019 году: ГФС

В 2019 году изменились и ставки сбора, и база налогообложения, и список налоговых агентов.

ГФС дал разъяснения относительно практического применения отдельных норм НКУ в части положений ст. 268 «Туристический сбор»

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 30.01.2019 р. № 312/ІПК/10-36-12-03

Про туристичний збір

Головне управління ДФС у Київській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі - ПКУ), на запит Товариства щодо практичного застосування окремих норм ПКУ в частині положень ст. 268 «Туристичний збір» (далі - Збір), повідомляє.

Товариство запитує (1) за якою ставкою до бази оподаткування розраховується Збір у разі відсутності рішення міської ради про встановлення ставок Збору; (2) якими документами має підтверджуватись обрання ставки Збору; (3) як розрахувати суму Збору, якщо бронювання здійснено без уточнення громадянства; (4) яким чином буде здійснюватись повернення надмірно перерахованого Збору; (5) як розрахувати суму Збору у випадку тимчасового розміщення строком менше доби; (6) як розрахувати суму Збору у випадку, коли людина не користувалася послугами готелю, але здійснила попередню оплату; (7) як розрахувати суму Збору у випадку, коли бронювання здійснено резидентом України, а послуги з тимчасового розміщення отримує нерезидент.

Товариство не повідомило, чи є воно податковим агентом зі справляння Збору.

За даними АІС «Податковий блок» основним видом діяльності Товариства є «Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення» (клас 55.10 КВЕД-2010). Протягом 2018 року Товариство подавало до контролюючого органу податкову звітність зі Збору як податковий агент.

1. Обов'язок з прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів відповідно до п. 12.3 ст. 12 ПКУ покладено на сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі - Ради).

У 2019 році справляння Збору здійснюватиметься згідно із ст. 268 ПКУ, норми якої змінено Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який набрав чинності 01 січня 2019 року.

Серед передбачених ст. 7 ПКУ елементів, що обов'язково відповідно до п. п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 ПКУ визначаються Радами при встановленні податків у ст. 268 ПКУ частково або, переважно, повністю змінено для Збору визначення платників, податкових агентів (перелік яких має оприлюднюватися на офіційному веб-сайті Ради), бази оподаткування, порядку обчислення та сплати податкових зобов'язань. Крім цього запроваджено диференціацію граничних ставок Збору залежно від категорії споживача туристичної послуги - внутрішній або в'їздний туризм, а також Радам надано право запровадження сплати Збору авансовими внесками.

Таким чином для забезпечення умов справляння Збору у 2019 році встановленими ПКУ необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є не тільки затвердження ставок Збору, але й запровадження (або не запровадження) авансових внесків, визначення та оприлюднення переліку податкових агентів.

2. Згідно пп. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ ставка Збору встановлюється рішенням відповідної Ради. Тому застосована податковим агентом ставка Збору повинна відповідати ставці, прийнятій рішенням Ради, на території якої платник отримує послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі).

3, 6, 7. Особливості справляння Збору регламентовані п. 268.6 ст. 268 ПКУ. Так, відповідно пп. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 ПКУ платники Збору сплачують суму Збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють Збір за ставками, у місцях справляння Збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної Ради. В свою чергу, розміщення платника Збору у місцях проживання (ночівлі) здійснюється виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним Збору, та рішення відповідної Ради (пп. 268.6.2 п. 268.6 ст. 268 ПКУ).

Під час тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) має бути уточнено громадянство платника Збору.

У разі відсутності факту тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) у податкового агента відсутні підстави для справляння Збору.

4. Відповідно пп. 268.6.3 п. 268.6 ст. 286 ПКУ у разі дострокового залишення особою, яка сплатила Збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено Збір, сума надмірно сплаченого Збору підлягає поверненню такій особі у встановленому ПКУ порядку.

Згідно п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Грошовим зобов'язанням відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання.

Особливість справляння Збору полягає у тому, що обов'язок щодо нарахування податкового зобов'язання зі Збору та сплати його до відповідного місцевого бюджету у встановлені Кодексом терміни має податковий агент, а платник Збору сплачує його податковому агенту.

Якщо сплата Збору та необхідність у поверненні помилково та/або надміру сплаченої суми Збору виникла у межах одного звітного кварталу (податковим агентом не здійснені нарахування Збору за цей звітний квартал та сплата Збору до місцевого бюджету), то повернення податковим агентом платнику Збору зайво сплаченої ним суми відбувається в межах взаємовідносин, що регулюються Цивільним кодексом України.

5. Базою справляння збору відповідно до пп. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Інший період проживання для визначення бази оподаткування Збором нормами ПКУ не передбачений.

Згідно п. 52.2. ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.