Исчисление объема операций между нерезидентом и его представительством

Отчет по ТЦО за 2018 год

Для вычисления объема хозяйственных операций между нерезидентом и его постоянным представительством в Украине для целей трансфертного ценообразования не учитываются доходы и расходы от операционных курсовых разниц, а также операции по получению и возврату беспроцентного возвратной финансовой помощи. Вместе с тем следует отметить, что каждая хозяйственная операция должна быть идентифицирована, поэтому предоставление обоснованного заключения о ее воздействия на объект налогообложения налогом на прибыль, а также признание/непризнание таких операций контролируемыми должно рассматриваться с учетом их сущности, договорных условий, обстоятельств их совершения и всех первичных документов, оформлением которых они сопровождались.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 05.08.2019 р. № 3636/6/99-99-31-02-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист Представництва щодо віднесення операцій між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні до контрольованих та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як вбачається із запиту, представництво здійснювало роботи на користь юридичних осіб - резидентів України, проте кошти за виконані роботи надходили на рахунки нерезидента, а не його Представництва.

Надалі частина отриманих коштів перераховувалась нерезидентом його Представництву, а інша частина залишалась на банківських рахунках як частина прибутку, отримана нерезидентом від ведення господарської діяльності на території України.

Відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Крім того, п.п. 39.2.1.9 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу передбачає, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність за сегментами», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2005 №412, внутрішньогосподарські розрахунки - розрахунки, що виникають у результаті господарських операцій між структурними підрозділами підприємства, виділеними як сегменти з метою розкриття їх доходів, витрат, фінансових результатів, активів та зобов’язань.

Отже, господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, обсяг яких, визначений за правилами бухгалтерського обліку (включаючи суми грошових коштів як частини виручки перерахованих від нерезидента на рахунки його представництва в Україні), перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий звітний рік, визнаються контрольованими.

Щодо операцій з отримання/повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, то відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами та є обов’язковою до повернення, визнається поворотною фінансовою допомогою.

При цьому грошові кошти, що надаються нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов’язанням їх повернення та сплатою процентів за їх користуванням визнаються позикою (п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 5, п. 6.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» отримання підприємством позик не є доходом, оскільки не зумовлює зростання власного капіталу. Водночас відповідно до п. 9.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» погашення одержаних позик не визнається витратами підприємства.

Отже, операції з отримання та повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги не впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податку.

Щодо врахування доходів та витрат від операційних курсових різниць, які нараховуються на кредиторську заборгованість, зазначимо, що відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193 (далі Положення - №21), курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

При цьому п. 8 Положення №21 визначено, що курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Методичними рекомендаціями щодо заповнення форм фінансової звітності, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433, визначено, що дохід від операційних курсових різниць відображається у статті «Інші операційні доходи», а втрати від операційних курсових різниць - у статті «Інші операційні витрати».

З урахування зазначеного для обчислення обсягу господарських операцій між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні для цілей трансфертного ціноутворення не враховуються дохід та витрати від операційних курсових різниць, а також операції з отримання та повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

Водночас слід зазначити, що кожна господарська операція має бути ідентифікована, тому надання обґрунтованого висновку щодо її впливу на об’єкт оподаткування податком на прибуток, а також визнання/невизнання таких операцій контрольованими має розглядатись з урахуванням їх сутності, договірних умов, обставин їх здійснення та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.